1. САНІТАРНИЙ СТАН КОЛОДЯЗІВ

До колодязів будь-якого типу пред'являються підвищені санітарні вимоги. У самому колодязі й довкола нього завжди повинне бути чисто. До колодязя мінімум на 3 м не повинні наближатися тварини. Тому навколо колодязів на відстані 6 м від них необхідно влаштувати огородження. У відкриті колодязі можуть потрапити комахи, жуки, миші, жаби, кішки, а також листи з дерев, дощ, сніг, пил, тому колодязь повинен бути закритий щільної запалі-, водонепроникною кришкою. Кришка може бути виготовлена з дерева, металу, пластмаси.

Як уже говорилося, воду рекомендується брати одним, так званим суспільним, цебром, прикріпленим до тичини, мотузці, канату, тросу, ланцюгу. При цьому цебро повинне зберігатися в закритому колодязі, підвішеним на гак. Зверху цебро повинне бути закрите сіткою з нержавіючих матеріалів, наприклад прутів. Це не дозволяє напувати з нього тварин.

Два - чотири рази в рік колодязі необхідно оглядати й очищати.

При огляді колодязя неможливо ретельно обстежити товщу води й дно через шар води, висота якої буває від 1 м і більше. У цьому випадку огляд рекомендується виконувати за допомогою електролампи з рефлектором на довгому шнурі. Найкраще електролампу помістити в скляний ковпак. Це охороняє сильно нагріту лампу від зіткнення з водою й розколювання. Можна застосовувати звичайний електричний ліхтар досить сильного світіння. Можна виконати огляд і найпростіший спосіб, для цього рано ранком або ввечері, коли сонце не дуже високо коштує в обрії, використовують так званий сонячний зайчик. Двома руками беруть скло розміром приблизно 20х30 див (можна й більше), стають у зрубу колодязя й направляють промені сонця так, щоб вони відбивалися від скла й попадали на дно колодязя. Завдяки цьому простому способу дуже легко переглядають дно колодязя й визначають, що там перебуває.

При виявленні стороннього предмета у воді або на дні колодязя необхідно відразу вжити заходів до його видалення. Залежно від глибини колодязя деякі предмети можна видалити за допомогою тичини з гачком на кінці або із сіткою.

Якщо у воду потрапили миша, птах, кішка... то воду з колодязя необхідно повністю видалити, продезинфицировать колодязь і тільки після цього наповнити свіжою водою.

Категорично забороняється конопатити нещільно виконані шви. Прокладочний матеріал, не просочений мастикою, швидко гниє, обсипає й своїми волокнами забруднює воду, що доводиться проціджувати крізь часте сито. Застосовувати просочені мастиками прокладочние матеріали, наприклад канати, також не можна, тому що вони залишаються не забитими, з них можуть стікати краплі води, насичені мастикою, що псує смак води й робить її малопридатної для питва. Це допускається тільки в колодязях, виконаних із залізобетонних або бетонних кілець. Там вони не тільки перебувають усередині кільця, але й пази між кільцями замазані із двох сторін цементним розчином.

У зрубах з колод, брусків або пластин пази між ними ще на землі заповнюють (промащують) жирним глиняним розчином. Крім того, що залишився простір або щілина між зрубом і ґрунтом заповнюють глиняним розчином, що охороняє воду в колодязі від влучення в неї ґрунтової води й верховодки.

Під час будівництва колодязя необхідно передбачити пристрій довкола нього замка з жирною м'ятою (густий) глини на глибині не менш 2,5 м від рівня землі й товщиною не менш 25-30 див, але краще толще, а потім засипання робити звичайним ґрунтом.

Від оголовка колодязя на відстані 2,5 м або більше рекомендується укласти шар жирної м'ятої глини товщиною 20-25 див з ухилом убік, ретельно ущільнити цей шар, а потім покрити його каменем-плитняком, бетоном, бетонними плитами або асфальтом.

Оголовки, виконані з дерева, повинні бути дуже щільними. Додатково оголовок обшивають із зовнішньої сторони тонкими дошками (тесом) товщиною 25-30 мм. Дошки повинні щільно прилягати друг до друга. Це необхідно для того, щоб через щілини в колодязь не потрапили пил, бруд, комахи й т.д.

Водопойне корито варто віднести на 4-5 м за огорожу, а воду наливати туди по жолобі, збитому з дощок або вирубаному зі стовбура дерева.

Особливо уважно й обережно варто ставитися до використання старих, не працюючих колодязів. Насамперед такий колодязь оглядають зовні й усередині за допомогою ліхтаря або скла.

Залежно від глибини колодязя опуститися туди можна по сходам або за допомогою будь-якого піднімального простору, наприклад дерев'яної площадки, збитої з дощок і опуска_ коміром або вручну й закріплюється міцно за покладені на оголовок балки. На цю площадку ставлять сходи. Конструкція однієї з таких площадок показана на 33.

До опускання в будь-який колодязь необхідно перевірити його загазованість, для чого опустити в нього запалену свічу, укріплену на дроті, жерсті. Якщо свіча горить нормальним полум'ям, виходить, газу ні, якщо полум'я змінює свою форму (смолоскип), то газ є в якійсь кількості, а якщо гасне, виходить, газу багато. У такому випадку газ видаляють із колодязя способом, описаним вище.

Спустившись у колодязь, необхідно змести мітлою з його стін бруд, траву, зелені мохи, слиз і т.п. Потім зібрати це сміття сіткою й підняти наверх. Простір, заповнений водою, можна обробити тією же мітлою прямо у воді, потім видалити цю воду цебрами, баддями, насосами.

Мітлу застосовують із березових гілок, закріплених на тичині необхідної довжини. На мітлі не повинне бути листів. Зберігати її треба в певному місці й використовувати тільки для очищення колодязя.

Якщо зелений наліт не віддаляється мітлою, то його зскрібають сталевою щіткою або будь-якою гострою залозкою. Особливо ретельно варто прочищати пази між колодами зрубу. Після цього бажано 1-2 рази промити стінки водою.

Пісок, гравій або щебені піднімають із дна колодязя наверх, промивають і опускають назад на дно.

2. ДЕЗІНФЕКЦІЯ

Після виконання всіх операцій колодязь дезінфікують. Для дезінфекції насамперед варто визначити обсяг води в колодязі. Якщо колодязь має розмір 1x1 м і глибину води також 1 м, то в колодязі втримується 1 м3 води - 1000 л, або 100 цебер. Для дезінфекції 1 л води в цьому колодязі буде потрібно 10-20 мг хлорного вапна. Якщо води в колодязі 1000 л і для дезінфекції застосовують не дуже міцний розчин: 10 мг на 1 л води, то на зазначений- . ное кількість води в колодязі буде потрібно 10 г хлорного вапна. Для готування більше міцного дезінфекційного розчину кількість хлорної перевелися на 1 л води

збільшують на 100 %, тобто готують 20 %-ний розчин - замість 10 г беруть 20 г хлорного вапна.

Варто помітити, що в хлорному вапні втримується тільки 20 % хлору й тому її потрібно в 5 разів більше, ніж при використанні чистого хлору.

Для того, щоб приготувати дезінфекційний розчин, беруть целую чистий посуд, вливають у неї потрібна кількість води, але обов'язково холодної (від теплої води з вапна швидко улетучивается хлор). У воду насипають хлорне вапно, щільно закривають посуд кришкою, щоб з її не улетучивался хлор, і перемішують суміш. Дають можливість вапна повністю загаситися й залишають суміш на якийсь час для відстою. Потім відстояний, без каламуті, верхній шар хлорованої води зливають в інший посуд.

Приготовленим у такий спосіб розчином спочатку дезінфікують, тобто обробляють, стінки колодязя. Роблять це 2-3 рази за допомогою кисті, що періодично занурюють у розчин. Якщо немає кисті, можна використовувати швабру або ганчірку, навернену на ціпок. Роботу варто виконувати дуже ретельно, без пропусків, з перервами через 2-3 ч. Після цього розчин вливають у воду й все тщательно перемішують шостому або цебрами, якими спочатку забирають із колодязя воду, а потім знову виливають її в колодязь. Посуд з водою рекомендується піднімати до самого оголовка, а потім із силою виливати її. Завдяки цьому вона добре перемішується. Надходять і так. Забирають цебром воду, піднімають його від рівня води на 20-30 див і відразу вільно опускають цебро в колодязь, вода в якому взмучивается й добре перемішується.

Після багаторазового перемішування воду в колодязі дають спокій на 10-12 год або на добу. Оголовок колодязя накривають щитом або полотном, а краще й тим, і іншим, щоб пари хлору не улетучились. Повторну дезінфекцію рекомендується виконати на другий день точно в такій же послідовності, попередньо приготувавши для цього свіжу порцію розчину. Брати в цей час воду з колодязя й користуватися нею категорично забороняється. Після повторної дезінфекції воду з колодязя повністю викачивают. Цю операцію повторюють доти, поки вода зовсім не втратиться заходу хлору. При цьому непогано обмити стінки колодязя чистою водою. Але й після цього воду з колодязя бажано перший час (приблизно тиждень) пити кип'ячену.

Після дезінфекції рекомендується зробити аналіз води в лабораторії.

Під час дезінфекції можна користуватися респіратором і протигазом, а якщо їх ні, закривати рот і ніс вологою марлею, складеної в кілька шарів. Ока необхідно захищати окулярами.

Джерело- www.41mkad.ru