Приклади з'єднання електричних проводок: з'єднання багатожильних проводів:

підрізування ізольованих кінців;

видалення ізоляції із дротиків;

попереднє з'єднання дротиків;

пайка з'єднання;

оплетка ізоляційною стрічкою ( 28);
з'єднання проводів з монолітного дроту ( 29)
з'єднання розгалуження із двох проводів ( 30).
Надійність ізоляції з'єднання електропроводів покращиться, якщо останній виток изоленти ПХВ зафіксувати нагрітим паяльником.

Через брак ізоляційної стрічки при ремонті електропроводки скористайтеся поліетиленовою плівкою, розплавленою сірником.

Щоб не відбулося обриву електропроводу при натягу, складете проведення вдвічі (про запас) у входу в нероз'ємну штепсельну вилку й закріпите петельку на качані ниткою (гумкою).

Напрямну від карниза для штор прикріпите на шарнірному кронштейні до стіни, а лампу й шнур на крючочки, на яких її можна пересувати ( 31).
З використаних кришок від банок наріжте смужки металу, які придадуться при проводці для кріплення телевізійного кабелю.

Обрив шнура на кип'ятильнику часто відбувається в місці уведення в пластмасову частину. Необхідно проведення припаяти до висновків нагрівача, звільнивши їх від залишків пластмаси. Потім взяти для нового корпуса розбірну штепсельну вилку, збільшити штепсельні отвори по діаметрі й розмірам кип'ятильника. Для посилення міцності й ізоляції залийте місця з'єднання епоксидним клеєм ( 32).
Щоб уникнути перегріву й загоряння для підставки під електроплитки використовуйте керамічні, гранітні (кам'яні), шиферні плитки.

Шматочок изоленти або лейкопластиру відновить втрачену клейкість, якщо його нагріти на електролампі, над електроплитою.

Зручно користуватися відкидною електролампою, якщо неї прикріпити кронштейном, врізаним заподлицо на стінці, перегородці сек-ретера.

Вигідніше користуватися одною лампою більшої потужності, чим декількома - меншої. Одна лампа потужністю 100 ватів у півтора разу яскравіше світить, чим чотири по 25 ват.