У всіх емалей і фарб для радіаторів є загальні вимоги: вони повинні захищати металеві поверхні від корозії, не жовтіти й не відшаровуватися під дією високої температури.

Європейський «тепловий стандарт» радіаторних фарб — до 140-180 градусів. Але й це не межа — є й такі, які витримують до 600. Для наших же центральних систем опалення підходять лакофарбові матеріали, які нормально витримують температуру поверхні в 60-80 градусів Цельсия. Тому для фарбування радіаторів і конвекторів у квартирах часто використовують звичайні алкидние емалі або звичні олійні фарби. Це варіант прийнятний, але не завжди.

Що робити, якщо треба офарбити труби у ванною, де підвищена вологість, та й температура «на межі». Цим же питанням задаються, якщо треба обновити зовнішній вигляд водогрійних казанів, ґрат камінів і т.п. У таких випадках звичайно користуються або комплексними системами (у яку обов'язково входить антикорозійна ґрунтовка), або спеціальними лакофарбовими матеріалами.

Порядок нанесення радіаторних фарб і емалей

Якщо ви збираєтеся робити ремонт узимку, коли включена центральна система опалення, то перше, у чому ви повинні впевнитися — температурні умови нанесення. Багатьма емалями й фарбами рекомендують офарблювати радіатори тільки при відключеній системі. Не врахувавши цього, ви ризикуєте одержати жовтувате покриття (якщо офарблюєте білою фарбою) і не особливо рівна й гладке (фарба буде висихати занадто швидко й нерівномірно, не встигаючи «розтектися» рівним шаром).

Поверхня повинна бути чистої, сухий, без слідів пилу або жиру. Незабарвлені радіатори варто знежирити, злегка обробити наждаковим папером і, видаливши пил, покрити шаром антикорозійної ґрунтовки (звичайно виробники в інструкціях для експлуатації рекомендують ґрунтовку, що щонайкраще сполучається із цією фарбою).

Якщо радіатор був раніше пофарбований, але лакофарбовий шар поганої (потріскався, відшаровується й т.п.), то його необхідно видалити й далі надходити, як з незабарвленим радіатором. Якщо ж старий шар фарби міцний і вас не влаштовує тільки його цвіт, то необхідно всього лише злегка обробити поверхня наждаковим папером до стану матовості й потім вимити її яким-небудь мийним засобом для видалення жирових плям і пилу.

Радіатори офарблюють кистю (рідше за допомогою краскораспилителя або валика — це менш зручно) в 1-2 шару. Про кисть, до речі, варто подбати заздалегідь — залежно від того, який установлений у вас радіатор — може бути найбільш зручна кисть на довгій ручці або, навпаки, на маленької, товста або тонка... Якщо наносяться два шари, то після висихання першого шару його необхідно обробити наждаковим папером.