Терміном «еркер» позначають (Еркером називають) частина кімнати, що виступає із площини стіни, постачену вікном або декількома вікнами або засклену по всім периметрі. Еркер (« Erker ») - німецьке слово, що може бути переведене як «ліхтар», «виступ у стіні» і т.п.

Більша частина планових (і навіть просторовий^-просторових-просторові-об'ємно-просторових) схем еркерів має прості геометричні форми (напівкруглу, прямокутну, треу­гольную), і лише в деяких випадках форма їх відрізняється довільністю обрисів. Найбільш типові схеми планових рішень еркерів геометричної форми показані на 2.

Еркери повели­чивают площа приміщень, поліпшують їхню інсоляцію. Наведені на 3 схеми показують вплив еркерів різної форми на інтер'єр приміщення.

Кожний еркер, незалежно від його планової схеми й висоти, має підставу, що сприймає зусилля від корисного навантаження підлоги й огороджень і передавальне їх на систему основних несучих конструкцій будинків; огородження, що складається зі стін і светопроемов, і, нарешті, дах. З появою еркерів, що охоплюють по висоті два й більше поверхи, виник ще один конструктивний елемент - междуетажное перекриття.

Еркери можуть конструюватися як з несучими стінами, так і з ненесучими. Несучі стіни еркерів установлюють на самостійному фундаменті й проекти­руют аналогічно конструкціям зовнішніх стін будинку. Ненесучі зовнішні стіни ер­керов обпираються на спеціальні консольні плити перекриттів, що мають форму плану еркера й затиснених у стінах з перекриттями будинку.

Консольні плити мають опорні й контурні ребра. Нижні й верхні перекри­тия еркерів, що є елементами зовнішніх конструкцій, що обгороджують, утеплюють.