Червона глина може бути різної по жирності й кількості піску. Є глина, у яку не потрібно додавати пісок, але найчастіше їх беруть нарівно або піску ледве менше. Пісок краще брати зернистий (річковий). Для готування розчину глину спочатку потрібно на добу замочити у воді, але тільки питний, потім розмішати так, щоб не було грудок.

Раджу робити так: якщо глина сухувата, додати небагато води, потім ребром дерев'яної лопати розбити грудки й перелопатити звичайною лопатою (дерев'яну лопату можна зробити з тесової дошки). Пісок при необхідності додають так: рівномірно розсипають його по поверхні розчину й б'ють по розчині ребром дерев'яної лопати, потім перелопачують і знову б'ють ребром лопати, до повної однорідності маси.

Розчин повинен бути м'яким і без грудок. Якщо є металева сітка, добре протерти крізь неї.

Перевірити якість розчину можна декількома способами. Найбільше просто й швидко зробити це в такий спосіб. З готового розчину зліпити кулька й кинути об підлогу. Якщо в коржі, що утворився, з'явилися тріщини, значить багато піску, потрібно додати в розчин глини. Якщо тріщин ні, виходить, розчин гарний або ледве жирний, але це особливого значення не має.

Для штукатурки часто застосовують розчин з азбестом, це погіршує тепловіддачу. Взагалі чим тонше шар штукатурки, тим краще тепловіддача печі. Штукатурити пекти краще після закінчення кладки труби, але до сушіння.

Штукатурка тримається добре, якщо розчин застосовується такий же, як для кладки печі. Можна додати ледве більше піску, але розчин повинен бути липким. Тріщин при цьому звичайно не буває, а якщо є, вони зникають після побілки.

Джерело- www.41mkad.ru