Ізюминка інтер'єра - у настінному живописі



Архітектурний живопис має відношення не тільки до старовини, але й до сучасних віянь дизайну інтер'єра. Вона не стільки сучасна, скільки підкоряється класичним правилам декораторського мистецтва. А класика - це не що інше як живопис, у тому числі - настінна й стельова.

Немає нічого краще, ніж відновити класичні способи оформлення приміщень. Сьогодні в сучасній Росії поліуретанова ліпнина, орнаменти, створені за допомогою трафаретів, користуються великою популярністю. Однак тільки заможні цінителі краси вибирають «палацові інтер'єри», невід'ємною частиною яких є справжній настінний і стельовий живопис.

Інтер'єри як будинків, так і офісів, намертво поглинені конструкціями з гипсокартона, імпортними оздоблювальними матеріалами, які в минулому «допомагали» створювати безликі образи «евростандартних» інтер'єрів. Сьогодні типові підходи до розробки дизайну приміщень перестали задовольняти як замовників, так і дизайнерів, архітекторів. Індивідуальний підхід, ізюминка, фантазія - стали відбиттям стилю, смаку, духовної й фізичної гармонії.

Із чого все починалося

Джерела настінного й стельового живопису позначити нелегко. Деякі вважають, що цей вид мистецтва пішов ще від наскальних малюнків, якими прикрашали печери наші самі древні пращури. Деякі ж відстоюють думку, що настінний живопис, який ми її знаємо сьогодні, пішла від єгиптян, які розписували стіни гробниць, зображуючи на них передбачувані картини загробного життя.

Але єдиною правильною думкою, як здається нам сьогодні, є те, що сучасний настінний живопис має прямий зв'язок зі своїми давньогрецькими й римськими попередниками - настінними фресками, які служили не тільки прикрасою житла, але й виконували головні функції будь-якого дизайну інтер'єра: візуально розширювали й розсовували простір за допомогою зображених перспектив.

Муралисти - так називали художників, які зображували на стінах ілюзії, були поширені й в епоху відродження в Європі. Майстерність древніх художників бути так велико, що не кожний умів відзначити грань між намальованим і реальним. Часом границь не могли знайти навіть самі художники, зображуючи на стіні мир у продовження реального життя.
У Росію же настінний розпис прийшов, як мода на палацові інтер'єри, високий стиль у дизайні й творчості. Без настінного або стельового розпису не обходився жоден будинок, у якому, звичайно ж, жили самі багаті й знамениті люди. Серед найвідоміших художників у Росії були Д. Валериани, С. Торелли, П. Г. Гонзага, Д.-Б. Скотти, А. Віги, які у свою чергу виховали й підготували для Росії целую плеяду талановитих декораторів-муралистов. Настінний живопис став свідченням статусу власника, його непохитного смаку й розкоші, що він може собі дозволити.

Сучасний високий стиль

Сьогодні ж спалах інтересу до настінного й стельового живопису став результатом повернення до класичних інтер'єрів. Переситившись ганьби-теком і модерном, заможні замовники вернулися до джерел життя, коли головним завданням у родині було зведення родового маєтку, яке можна буде передати своїм дітям і онукам.

Але наївно думати, що настінні живопису підходять тільки лише до одного стилю, що позбавляє будинку розмаїтості. Область застосування фресок настільки широка, що будь-якому, навіть самому вимогливому індивідуалістові вдасться вибрати оригінальне рішення для свого будинку.
Отже, аматори меблів з оксамитовою оббивкою, золотих прикрас, мармуру, різьблення й богатих розписів зможуть створити в себе будинку атмосферу європейського барокко. Раннє рококо запропонує витончені дзеркала, вигадливі столики на ніжках у вигляді колон, пастельні тони: блакитні, рожеві, ясно-зелені. Класицизм же дозволить підкреслити багатство розпису прямими лініями, строгими формами, насиченими відтінками квітів меблів, текстилю, оббивки.

Однак знання стилів у ході виконання замовлення потрібно не тільки від архітектора, але й до деякої міри від замовника. Головні завдання, які потрібно вирішити в ході розробки дизайн проекту - це стилістика приміщення, освітленість, розміри кімнати, стін, стелі, їхнє співвідношення з іншими елементами квартири або будинку. Трапляється, що архітектор навідріз відмовляється виконувати вимоги замовника, якщо вони йдуть у розріз із гармонією композиції й змісту приміщення.

При плануванні декоративного розпису стіни або стелі враховують такі характеристики як простір, масштаб, фактура, колорит. Не дивно, що сьогодні створення пасторальних сільських картин, відтворення античних двориків і вуличок, садів на стінах міських квартир користуються особливою популярністю. Це дозволяє зрительно розширити приміщення, збільшити його простір не тільки завширшки й висоту, але й у глибину.
Важливим критерієм малюнка також є масштаб - він повинен бути порівнянним і з масштабами приміщення й з людським ростом. В ансамблі з настінним живописом застосовуються також візуальні технології розширення простору. Наприклад, у сучасних квартирах часто використовують світлі тони для стін і стелі, причому потовк - завжди на парі тонів світліше стін. Установка мальовничих різьблених фризів, декоративних панелей, кесонів, також допомагає зрительно збільшити квартири й мансарди, де висота стель - 3 і менше метрів.

Для малювання найчастіше використовують темперні й акрилові фарби, шляхом підбора квітів яких створюють неповторні відтінки. Застосовуючи всю розмаїтість фарб і технік, художники створюють гру світла, фактуру, ритм, виправляють пропорції приміщення, можливості природного висвітлення.

Сьогодні попит на настінний живопис постійно росте, однак майстрів, здатних упоратися із завданням, не впадаючи в кич, - стає усе менше. Ми сподіваємося, що ваш інтерес до класики від цього не ослабшає, ви знайдете художника, що зможе не тільки прикрасити ваше житло, але й виховати у вас почуття смаку на довгі роки.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Копірайт © 2010
Одяг для вашого будинку - дизайн-студія "Taskana"