Практично у всіх старих палацах і будинках, побудованих до 1917 року, залишилися каміни або нагадування про їх, сліди. Десь каміни дотепер продовжують нести у вдома петербуржців живе полум'я, а десь, назавжди погаслі, залишилися лише прикрасою інтер'єра, його невід'ємною частиною.

Однак нема чого горювати про давно минулі часи розкоші, коли палаци будувалися чи ледве не кожну п'ятирічку, а імена архітекторів, їх що зводили, відомі тепер усьому світу. Камін не впав смертю хоробрих у часи науково-технічного прогресу й спокійно, гідно вступив у століття двадцять перший. Вогонь, як відомо, має магічну силу. На нього можна дивитися годинниками, на ньому готовлять їжу, з його допомогою висвітлюють вулиці й т.п. Здатності вогню оцінили ще наші далекі предки, що приручили його, що навчилися використовувати його силу. Фрідріх Енгельс уважав, що оволодіння вогнем «...уперше доставило людині панування над певною силою природи й тим остаточно відокремило людини від тваринного світу». Повіримо йому на слово.

Але нас цікавить інше: чи можна опановувати вогнем в одній окремо взятій квартирі? Однозначної відповіді немає. Юридично встановити камін ніхто заборонити не може – документів як заборонних, так і розв'язну його установку на сьогоднішній день не існує. Так виходить, все-таки, можна? На жаль, по великому рахунку, не можна. Для функціонування дров'яного каміна потрібен димохід, а у звичайну вентиляцію його ну ніяк не засунути. Вивести на фасад також не вийде – порушує зовнішній вигляд будинку. Можна поставити камін на останньому поверсі, де димохід виводиться прямо на дах (принаймні, у мансардах каміни зустрічаються досить часто, а в Москві їхня установка дозволена законодавчо). Простіше всього, як пояснили нам у міській Гільдії сажотрусів, установити камін у старих будинках, де колись існувало грубне опалення. Однак, пояснили там же, і в новобудовах димохід улаштувати можна, «ми, принаймні, відмовляли дуже рідко», було б бажання й необхідні для його втілення засобу. У заміському будинку з каміном взагалі ніяких проблем не виникає – хазяїн сам вирішує, прикрасити трубою фасад або дах.

На жаль, відсутність єдиної законодавчої бази народжує плутанину й масу безглуздих проблем, з якими прийде зштовхнутися кожному жителеві міської квартири, що пожелали грітися в каміна. Одні чиновники говорять: «не можна», інші знизують плечима: а чому б і не спробувати. Але сам причепливими, як показує практика, виявляються пожежні, у яких до відкритого вогню, зрозуміла справа, відношення особливе. І проте, якщо дуже хочеться, спробувати коштує. Краще, звичайно, процес узгодження з усіма інстанціями доручити фахівцям і позбавити себе від цих турбот. До речі, у багатоповерхових будинках, побудованих по індивідуальних проектах, іноді передбачаються димоходи (наприклад – «Будинок з камінами», возводимий « Моноліт-Кировстроем»). Після монтажу підкладкового килима приступають до установки металевих комплектуючих. Карнизна планка потрібна для захисту стартової дошки від гниття, адже ця дошка розташовується поруч із водостоком, і якщо її не закрити, вона буде намокати під час дощу.

Фронтонна планка захищає торець покрівлі не тільки від опадів, але й від бічного вітру, що може відірвати від підстави плитки крайнього ряду. Планки кріпляться за допомогою спеціальних оцинкованих цвяхів — тих же, якими фіксується рядова черепиця. Також до металевим комплектуючим ставиться планка примикання, необхідна для додаткової герметизації місць примикань (до стін, вентиляційним або димарям). Існують два основних види камінів – з живим і штучним полум'ям. Перші паляться або дровами, або газом (втім, газові каміни в нашій країні зустрічаються рідко). Другі прекрасно працюють від електрики й ніякого приносного палива не вимагають. Вони створюють досить правдоподібну картину живого вогню, з різними ефектами («палаючих дров», «тліючих дров», «палаючих вугіль», «тліючих вугіль»). Додамо до цьому трошки синтезованих звуків, що супроводжують процес «горіння», і ілюзія стане повної. Деякі моделі управляються за допомогою дистанційного пульта.

Електрокамин можна використовувати і як джерело додаткового обігріву приміщення (як правило, потужність його становить 2 кВт). Найбільша перевага електричного каміна – його не потрібно ні з ким погоджувати, купив, поставив і користуйся собі на здоров'я, поринай у мир ілюзій. Звичайний ціновий діапазон електрокаминов, наприклад фірми DIMPLEX, від $250 до $750, але є й значно більше дорогі моделі. Однак повернемося до справжніх камінів, що вимагають димоходу й купи дозвільної документації. Дров'яний камін – природно, задоволення недешеве, але він того коштує. Конструктивно дров'яний камін складається із трьох основних частин: топлення, облицювання (порталу) і димоходу. У топленні, виконаної із цегли або іншого вогнетривкого матеріалу, спалюються дрова, дерев'яний, мармуровий або доломітовий портал служить декоративним цілям, через димохід іде дим. Конструкція начебто б досить проста, тільки зробити її треба з розумом, у противному випадку можна одержати чудо, що димить. Викласти топлення можна за цілком розумні гроші (в $1000 можна укластися), але до цієї суми потрібно додати димохід і портал, а вартість останнього практично не має меж.