Ключові колодязі найбільш прості по пристрої. Вони не вимагають великої кількості будівельних матеріалів. При їхньому спорудженні можна обходитися тільки глиною й каменем, бажано плитняком.

Висхідні ключові колодязі влаштовують так. Намічають місце для колодязя, розчищають його й поглиблюють. В отримане поглиблення ставлять дерев'яний зруб, бочку без дна, бетонне кільце або міцний дерев'яний ящик. Стінки поглиблення можна викласти каменем або цеглою.

Зазори між стінками зрубу (бетонного кільця, ящика й т.д.) і ґрунтом заповнюють м'ятою жирною густою глиною шаром 15-20 див і ретельно неї ущільнюють. Щоб глина не розмивалася водою, неї закривають каменем-плитняком або засипають гравієм (щебенями). На дно колодязя насипають шар гравію або щебенів товщиною 10-15 див.

Замість гравію або щебенів можна використовувати великий митий річковий пісок.

При пристрої висхідного ключового колодязя необхідно передбачити наступне. Край зрубу (бетонного кільця, ящика, бочки), а простіше резервуара, обов'язково повинен перебувати нижче того рівня води, що може підняти ключ. Сам резервуар може мати набагато більшу висоту можливого підйому в ньому води ключем, але тоді в резервуарі варто прорізати зливальний отвір такого розміру, щоб ключова вода не піднімалася вище цього отвору й зливалася.

Якщо не виконати ця умова, то згодом під впливом маси води і її тисків вона може знайти вихід в іншому місці на поверхні землі або навіть повністю піде з резервуара. У результаті можна втратитися ключової води - самої смачної, корисної й чистої.

Щоб не забруднювати воду посудом, у резервуарі варто влаштувати лоток, по якому буде стікати вода, що випливає з резервуара. Зверху резервуар накривають щільною кришкою, що перешкоджає влученню в колодязь листів, пилу, комах, атмосферної води й т.д.

Навколо колодязя влаштовують вимощення, завдяки якій атмосферна вода зливається убік і не попадає в колодязь. Вимощення повинна бути з товстого шару жирної м'ятої глини, зверху може бути покрита цементними плитками, цеглою, каменем-плитняком, бетоном або асфальтом. Бажано влаштувати навколо колодязя огородження, розташувавши його на відстані не менш 3-4 м від колодязя. Огородження охороняє колодязь від наближення до нього тварин.

вода, Що Виливається з колодязя, повинна приділятися якнайдалі від нього. Для цього риють канавку такої глибини, щоб вода не виливалася через її краї й не насичувала ґрунт. Дно й стінки канавки рекомендується викласти шаром м'ятої жирної глини, що перешкоджає прониканню зливається води, що, у ґрунт. Щоб глина не розмивалася водою, її треба обкласти каменем-плитняком.

Спадні ключові колодязі влаштовують так. Резервуар може бути з будь-яких матеріалів, але обов'язково з дерев'яним, бетонним, цегельним або кам'яним дном.

Вода ключа може нести із собою частки мулу, ґрунту й інших небажаних речовин. Тому резервуар треба перегородити на дві частини. Перегородку роблять із будь-яких матеріалів і ставлять поперек потоку води. У такий спосіб виходять два відділення. Вода надходить у перше відділення, відстоюється тут і в чистому виді переливається через верх перегородки в друге відділення, з якого по зливальному отворі виливається з резервуара з відводом по зливальній канавці якнайдалі від колодязя.

Можна обійтися й без резервуара. У водоносному шарі можна встановити трубу з будь-якого матеріалу й вода по цій трубі буде виходити назовні. Набагато краще, коли поперек потоку води влаштовують перегородку з будь-якого матеріалу із вставленої в неї трубою також з будь-якого матеріалу й необхідного діаметра. Якщо труби невеликого діаметра, то можна поставити поруч 2-4 труби. Із внутрішньої сторони, тобто від потоку води, труби обсипають досить товстим шаром (20-30 див) гравію й щебенів, проходячи через які вода очищається від можливих часток ґрунту й інших сторонніх домішок і попадає в трубу зовсім чистої. Таку воду можна відразу набирати (наливати) у будь-який посуд зі зливальної труби або зі спеціально влаштованого під трубами резервуара.

Ці колодязі найпростіші й дешеві по пристрої. Але іноді вони перебувають далеко від будинку, що не завжди зручно, особливо при підвищеній витраті води. Тому біля будинку або групи будинків, а можливо, по середині вулиці для одержання питної води з водоносних шарів, що неглибоко залягають, або шарів ґрунту влаштовують шахтний колодязь. Загальна глибина таких колодязів звичайно становить не більше 10-20 м і рідко перевищує 40-50 м, але іноді вони бувають і більше глибокими.

Шахтні колодязі називаються тому, що для підйому води з таких колодязів улаштовують шахти (зруби) з дерева, бетону або залізобетону, каменю, бурого залізняку або дуже добре обпаленої цегли, але не білого, котрий швидко руйнується від води або вогкості.

Джерело- www.41mkad.ru