Під час обговорення технології підготовки гарячої води для побутового й промислового використання у випадку короткочасного типового споживання застосовуються головним чином ємнісні електричні водонагрівачі обсягом від 10 до 200 л; при тривалій експлуатації в житлових будинках (котеджах) - накопичувальні водонагрівачі прямого, а частіше непрямого нагрівання; для підігріву води в промислових кількостях - швидкісні теплообмінники. Накопичувальні водонагрівачі непрямого нагрівання одержали найбільше поширення.

Змієвикові конструкції, будучи найпростішими з технологічної точки зору, займають приблизно 80% ринку теплообмінників. У них теплоносій, нагрітий джерелом тепла (як правило, у казані), передає через стінку змійовика свою енергію. Такі теплообменики застосовуються протягом уже декількох тисячоріч. Сьогодні й найвідоміші фірми-виробники (Viessmann, Rielo, De Ditrich), і маловідомі у світі використовують цю конструкцію у своєму встаткуванні.

Їхні плюси:

Простота конструкції

Низькі ціни

Зручність в обслуговуванні

Широка поширеність

Їхні мінуси:

Відсутність захисту від накипу

Можливість утворення бактерій у застійних зонах

Мала поверхня теплообміну

Тривалий час нагрівання води

Знижений КПД через відкладення накипу

Водонагрівачі з подвійною стінкою в основному застосовуються виробниками для того, щоб позбутися від недоліків, властивим бойлерам першого типу. Дійсно, поверхня теплообміну такого пристрою в 2,0-2,5 рази перевищує поверхня змійовика; частково вирішена в ньому й проблема накипеобразования. Цю конструкцію використовують або молоді фірми (Pensotti, InnoxTherm), або відомі виробники з метою поповнення лінійки змієвикових бойлерів (Carbofuel, Viessmann).

Їхні плюси:

Підвищена швидкість нагрівання води

Повільне відкладення накипу

Їхні мінуси:

Технологічна складність

Можливість утворення бактерій у застійних зонах

Низька поширеність конструкції

У той же час утворення бактерій легионелл при температурі води від 30 до 60С (а саме такі температури постійно спостерігаються у водонагрівачах перших двох типів) ( 2) змушує виробників оснащувати свої казани додатковими пристроями, здатними нагрівати воду раз у тиждень до 90ос, для знищення що утворилися легионелл (Buderus, Vaillant).

Природно, це приводить до ускладнення автоматики, зниженню економічності казана й втраті таких важливих достоїнств водонагрівачів першого типу, як простота й дешевина. Та й неповне видалення накипу з поверхні нагрівання приводить до зниження КПД на 20% на кожні 2 мм накипі.

За матеріалами dom.ustanovi.ru