27 жовтня в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва відбувся „круглий стіл” на тему „застосування волокнистих теплоізоляційних матеріалів у сучасному будівництві”. Представники галузевого міністерства, Всеукраїнського союзу виробників будівельних матеріалів і виробів, профільних НДІ, провідних будівельних організацій та фірм - виробників волокнистих утеплювачів обговорили нагальні проб...

27 жовтня в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва відбувся „круглий стіл” на тему „застосування волокнистих теплоізоляційних матеріалів у сучасному будівництві”. Представники галузевого міністерства, Всеукраїнського союзу виробників будівельних матеріалів і виробів, профільних НДІ, провідних будівельних організацій та фірм - виробників волокнистих утеплювачів обговорили нагальні проблеми галузі та шляхи їх вирішення.

Головна проблема, яка хвилює зараз усіх будівельників і виробників будматеріалів, - кризу в галузі й методи її подолання. Як констатував перший заступник міністра регіонального розвитку й будівництва Анатолій Беркута, з середини минулого долі обсяги будівництва почали поступово скорочуватись, наприкінці 2008 долі різко впали, а в нинішньому році почалося відновлення галузі, та й те не відразу й дуже повільно - з качану цього долі обсяги будівельних робіт зросли тільки на 5%. Будівельний ринок переживши обвал - спад на 57,6% за рік, - співставний лише з качаном 90-х. Генеральний директор „агентства індустріального маркетингу” Юрій Щирін навів дані про обсяги будівництва, починаючи з 1990 р., згідно з якими в потоковому році обсяги будівельних робіт, як прогнозується, складуть лише 7(!)% порівняно з 1990-м, що є найнижчим показником за всі роки незалежності. Голова наглядової заради Всеукраїнського союзу виробників будівельних матеріалів і виробів Іван Салій зазначив, що в будівельній галузі звільнено вже 100 тис. осіб.

Анатолій Беркута розповів про зусилля міністерства щодо підтримки будівельної галузі. Він відзвітував, що за останні місяці уряд прийняв сім розпоряджень про завершення будівництва 182 об'єктів. Станом на 27 жовтня на 163 з них забудовники вже уклали догоди з Державною іпотечною установою. За цими угодами забудовники отримали 1 млрд грн, а ще 380 млн міністерство пообіцяло виділити до кінця долі. Як випливає зі слів пана Беркути, ці об'єкти знаходяться переважливо в провінції: наприклад, у Києві угод з ДІУ не уклав жоден забудовник. Це й зрозуміло, адже основною умовою є вартість житла: вона не має перевищувати 4200 грн/кв. м, причому будинок обов'язково винний здаватися з оздобленням - плитка в санвузлі й на підлозі в лоджії, шпалери на стінах, лінолеум на підлозі, газова чи електрична плита, сантехніка. Нічого чудового, що при такому жорсткому обмеженні ціни житла пан Беркута скаржиться на низьку якість будівництва через шлюб фахівців, особливо в провінції, побувавши на об'єктах у смт Муровані Курилівці (Вінницька обл.), смт Теофіполь і м. Красилів (Хмельницька обл.) та ін. „ззовні вже навчились щось робити, а коли заходиш всередину приміщення, те хочеться за голову взятися, - каже Анатолій Беркута. - Наприклад, зараз є багато добавок, які дозволяють залити підлогу й вже через дві доби робити стяжку, а в глибинці досі роблять вусі це з бетону, як 30 років тому. І нормативна база є, і суміші в продаж є, а провінція залишається широким полем для діяльності виробників сучасних матеріалів”. Перший заступник міністра підсумував: по шкірному об'єкту доводити воювати йз забудовниками, змушуючи їх суворо дотримуватись нормативних актів. На недотримання нормативів нарікає й генеральний директор заводу „ТЕХНО” Олег Ходаківський: „за нормативами мінімальна товщина мінераловатної теплоізоляції має бути 120 мм. На практиці таке рідко зустрічається - укладають 50 мм, рідко 100 мм”.

На думку представників основних виробників теплоізоляції, суттєвою підтримкою для галузі в кризовий період могла б бути програма утеплення старого житлового фонду. „найбільш нагальне питання - привести до нормативу всі будинки, які є, а тоді підвищувати показники енергоефективності”, - вважає завідувач відділу будівельної фізики НДІ будівельних конструкцій Геннадій Фаренюк. Річ у тім, що виробники закликають до подальшого підвищення нормативів теплоізоляції стін - з нинішніх 2,8 до 4 кв. м ДО/Вт.

Можливо, спрямувати державні кошти на давно назрілу програму утеплення старого житлового фонду було б вигідніше, ніж на будівництво нового житла, слабко підтримане іпотекою й платоспроможним попитом. Тім більше, що роботи отут - узагалі непочатий край: 95% наявного житлового фонду не відповідає нормативам з теплоізоляції, навіть у столиці люди живуть у будинках, де коефіцієнт теплоізоляції стін дорівнює лише 1,1. Показово, що будівлі Міністерства ЖКГ за результатами енергетичної паспортизації був присвоєний клас енергоспоживання G, тобто гірше нікуди, а будівлі Мінрегіонбуду на Великій Житомирській, 9 - клас F. А житлово-комунальне господарство - це 25% енергоспоживання в Україні, і запровадження програм енергозбереження в цій галузі дозволило б суттєво знизити загальну залежність країни від імпортних енергоносіїв. У країнах ЄС, за даними директори ПІІ „УРСА” Андрія Лемеша, утеплення старих будинків окуповується за чотири роки, тобто кожен євро, вкладений у теплоізоляцію, за всю годину роботи утепленого фасаду приносити 7 євро прибутку.

Учасники „круглого столу” наголосили на необхідності пільгового кредитування процесу утеплення старого житлового фонду. Також смороду відзначили, що потрібне узгодження підвищення норм теплоізоляції й процесу утеплення старих будинків зі стандартами на вентиляцію. Адже якщо будинок закупорити металопластиковими вікнами, а потім провітрювати, відчиняючи кватирки, те теплоізоляція будівель окуповуватиметься 15-18 років. „треба йти паралельно - утеплювати старі будинки й підвищувати нормативи теплоізоляції нових”, - підсумовує Андрій Леміш.

Інші фахівці теж вважають, що слід переглянути стандарти на волокнисті теплоізоляційні матеріали. Зокрема, завідувач лабораторією полімерних, теплоізоляційних і покрівельних матеріалів НДІ будівельних матеріалів та виробів Ніна П'ятигорська зазначила, що обидва нормативні документи застаріли, і тому зараз інститут розробив новий документ на мінераловатну теплоізоляцію. За її словами, цей документ за вимогами до матеріалів і методами контролю відповідає європейським вимогам і відрізняється лише за своєю формою. Також вона звернула увагу на відсутність спеціального стандарту на скловолоконну теплоізоляцію: на сьогодні в країні діє лише ДСТУ на вироби зі скловолокна, який, до того ж, як стверджує Ніна П'ятигорська, містить дуже великі помилки, через що НДІБМВ збирається переробляти цей документ.

Представник московського офісу „сан-гобен Ізовер” присвятив усю свою доповідь проблемам нормативної бази. Насамперед, відзначив застарілість нормативних документів, що діють у багатьох країнах СНД вже 15-20 років, тобто ще з радянських часів. Мало того, що зазвичай стандарти потрібно кожні 5 років, так ще й нормативні документи тоді писали так, щоб їх вимоги могли задовольнити 80-90, а ще краще - 100% виробників, котрі працювали в країні. Основні проблеми, які успадкували стандарти на волокнисту теплоізоляцію з тихнув часів, наступні:

- теплоізоляційні матеріали розглядаються у відриві від особливостей конструкції, для якої ці вироби проектуються, хоча саме конструкція визначає набір вимог до матеріалів;

- показник щільності не має ніякого сенсу - у світовій практиці це індикативний показник для замовника, і споживач нездатний оцінити придатність чи непридатність продукції тільки за показником щільності;

- температура плавлення компонентів шихти не дає інформації про пожеженебезпечність продукції.

Отже, оновлення стандартів необхідне. Алі при цьому, на думку представників „сан-гобен Ізовер”, стандарт на теплоізоляційні вироби не винний ні жорстко фіксувати споживчі показники, ні фіксувати технологію виробництва матеріалів. Смороду вважають, що стандарт має бути добровільним і поєднувати жорстку дисципліну зі свободою дій для виробника. Також зовсім не потрібно „винаходити велосипед”, створюючи абсолютно новий стандарт - його слід гармонізувати з європейським, причому гармонізувати повністю, а не за якимось одним, не найсуттєвішим, показником і після цього звітувати про часткову гармонізацію вітчизняного стандарту з європейським. Як приклад успішної модернізації стандартів смороду наводять досвід Росії, де гармонізація будівельних стандартів почалася в 2005 р., і на сьогодні гармонізовано вже 25 стандартів, тобто всі, крім двох. При цьому вимоги до всіх волокнистих утеплювачів - мінвати, скловати, шлаковати - регулює єдиний стандарт.

Разом із тім, не стандартами єдиними займається сучасна будівельна наука. Як відзначив Геннадій Фаренюк, практикам потрібні детальні рішення й рекомендації. І такі рішення вітчизняні інститути вже успішно розробляють. Так, ще в 2004 р. НДІБК розробив альбом технічних рішень для конструкцій із застосуванням мінераловатних матеріалів Rockwool, згодом - для Isover, а в нинішньому році закінчує розробку подібних альбомів для Knauf і URSA.

Зупинилися учасники „круглого столу” і на деяких характеристиках волокнистих утеплювачів. Геннадій Фаренюк торкнувся питання коректності застосування показника крапки роси в конструкціях з мінераловатними утеплювачами. Відомо, що мінвата вбирає вологу сильніше, ніж інші утеплювачі, а навіть незначне намокання різко знижує теплоізоляційні властивості. У зв'язку з цим часто говорять про необхідність перенести крапку роси з теплоізоляційного кулі в стіну. Однак Геннадій Фаренюк зауважив, що крапка роси - це ще не обов'язково - наявність води в утеплювачі. Ніна П'ятигорська відзначила, що волокнисті теплоізоляційні матеріали майже всі негорючі й всі без винятку - нетоксичні. Навіть мінераловатні матеріали з фенольними в'яжучими, за даними, які вона навела, показують рівень емісії фенолів у багато разів нижчий від гранично допустимої концентрації.

Предметом обговорення стали також тенденції ринку волокнистих теплоізоляційних матеріалів і розвиток їх виробництва в Україні. Обсяг ринку волокнистих утеплювачів, за даними компанії „техноніколь”, цього долі не перевищить 55 тис. т, тоді як минулого долі він становив 80 тис. т. Із серпня обсяг продажів мінераловатних утеплювачів почав зростати. Юрій Щирін розповів про ті...