Головна властивість, за яке цінують керамічну черепицю, — довговічність. Дах, складений із цього матеріалу, служить до ста років, майже не вимагаючи відходу — їй не потрібні ні регулярні фарбування, ні ремонт. У принципі, термін служби черепиці зрівняємо зі строком життя всього будинку. Така покрівля надає будові респектабельний вид, яскраво свідчачи про матеріальне благополуччя власника.

Черепиця надзвичайно міцна, на відміну від металу вона не боїться подряпин і корозії, не виділяє шкідливих речовин, як полімери, і не видає шуму при поривах вітру й дощі. Вона відмінно показує себе в суворому російському кліматі, із честю витримуючи від п'ятисот до тисячі циклів заморожування­розморожування в мокрому стані. Крім того, черепиця має відмінні теплоізоляційні властивості: узимку будинок під таким дахом повільно віддає тепло, а влітку довше зберігає прохолодь.

Цей матеріал складається з окремих пластин, що дозволяє «одягти» покрівлю практично будь-якої форми, дає архітекторові можливість втілити самий сміливий задум і максимально раціонально розпорядитися внутрішнім обсягом будинку. Крім того, згодом дах легко модернізувати (наростити її або змінити конфігурацію використовуючи в тому числі й колишні у вживанні елементи).

Однак є в черепиці й недоліки. Насамперед їй ставлять за провину солідна вага — більший, ніж у того ж металу. Справді, якщо ви вирішите покрити будинок натуральною черепицею, вам доведеться підсилити кроквяні конструкції, а це неминуче приведе до збільшення вартості будівлі. При проведенні опоряджувальних робіт варто враховувати не тільки масу покрівельного матеріалу, але весь комплекс навантажень. Наприклад, росіянина не потрібно переконувати, що до снігу варто ставитися дуже серйозно: багато хто з нас не понаслишке знають, як, накопичуючись, він продавлює навіть потужні на перший погляд покрівлі. Розрахунки показують: у наших умовах необхідне посилення кроквяної конструкції складе близько 15–20%. Цей момент треба враховувати при проектуванні будинку. Задумавши покрити черепичним дахом будинок, у якому ви живете не перший рік, можна підстрахуватися й скористатися послугами однієї з тих фірм, які спеціалізуються на обстеженні будинків. Її співробітники визначать, потрібно чи будові додаткове посилення. Хоча, як свідчить досвід, у більшості випадків при заміні покрівлі на черепичну збільшення навантаження на несучі конструкції й фундамент не перевищує 1–2%, а це несуттєво.

Ще один важливий недолік черепиці полягає в тім, що в середньому вона стоїть на 20% дорожче, ніж інші покрівельні матеріали, порівнянні з нею по надійності. Правда, завдяки використанню сучасних технологій її ціна поступово знижується.

Керамічна або цементно­піщана?

Класична черепиця — керамічна (інші її назви — глиняна, звичайна). Її виготовляють із глини (як правило, декількох сортів). Технологія проста: після видобутку з кар'єру глині дозволяють відлежатися приблизно тиждень, після чого надають їй форму методом штампування й обпалюють у печі.

На початку 1950-х років розробили технологію промислового виробництва цементно­піщаної черепиці (методом прокату). Маючи всі достоїнства глиняної «сестри», вона має й безсумнівні переваги — меншу (у два­три рази) ціну й більше простий монтаж. Для її виготовлення використовують суміш цементу, кварцового піску й пігментів. (Наприклад, оксид заліза дає відтінки червоний і коричневого, а також чорний цвіт. За допомогою інших натуральних компонентів можна одержати відтінки синього й зеленого.) матеріал, Що Вийшов, відрізняється від гладкого керамічного ще й шорсткою поверхнею.

Сьогодні випускають черепицю натурального відтінку й кольорову. В останньому випадку плитки або глазуруют, або ангобируют (покривають тонким шаром пофарбованої глини). Обидва варіанти дуже стійкі й не бояться механічних ушкоджень.

Профіль плиток може бути хвилястим або плоским. Обидва види черепиці оснащують водяними замками: глиняну — вертикальним і горизонтальним, цементно­піщану — тільки вертикальним. Водяні замки — це шипи, що сполучаються при укладанні, і пази, що не дозволяють волозі проникати під плитки навіть під час сильного дощу із сильними поривами бічного вітру. Спеціальні дослідження показали, що відсутність горизонтального замка не впливає на проникність покрівлі для опадів. Те, що його зберегли в керамічної черепиці, продиктовано скоріше традицією, чим об'єктивним нестатком. Сильно похилу покрівлю (з кутом нахилу скату менш 22°) для додаткового захисту внутрішніх конструкцій (або утеплювача, якщо він є) під черепичним покриттям обов'язково потрібно застелити гідроізоляційною плівкою або мембраною. Перша постачена перфорацією, що забезпечує паропроницаемость від 20 до 40 г на 1 кв. м у добу. У другий цей показник досягає більше 1000 г на 1 кв. м у добу. (Утеплюючи дах самостійно, необхідно одержати докладну консультацію фахівців відносно правил укладання матеріалів, щоб уникнути конденсації вологи в подкровельном просторі й утеплювачі.)

Найбільш відомі виробники звичайної черепиці — європейські компанії Lafarge, ERLUS, CREATON, Meyer­Holsen Dachkeramik; цементно­піщаної — Lafarge, BALTIC TILE, Benders.

Скільки коштує?

Глиняну черепицю, як правило, везуть до нас із Європи, тому її ціна досить висока — у середньому 800–2000 руб. за 1 кв. м.

Майже всю цементно­піщану черепицю виготовляють у Росії по західних технологіях, тому вона істотно дешевше — 230–420 руб. за 1 кв. м.

Орієнтовні витрати на покупку «кераміки» для звичайного двосхилого даху розраховують так: площа горизонтальної проекції покрівлі будинку множать на вартість квадратного метра обраного сорту черепиці й на коефіцієнт 1,5, що враховує максимальну кількість матеріалу, що може знадобитися. До отриманої суми додають ціну всіх частин покрівельної системи (у тому числі доборних елементів і аксесуарів) і монтажу. Доборние деталі (ковзан, карнизи, вентиляцію й т.п.) роблять із того ж матеріалу, що й черепицю. Аксесуари роблять із інших матеріалів (наприклад, розжолобок — з алюмінієвого горячеокрашенного листа, вентиляційні ґрати — з металу або пластику, аероелементи звису, ковзана — із ПВХ, елементи для вентиляції хребтів — з композита). Кількість всіх компонентів підбирають індивідуально.

Черепична покрівля не вимагає якогось спеціального кріплення — за винятком випадків, коли кут нахилу скату більше 60°. У цьому випадку черепицю кріплять саморезами. Тим же способом фіксують плитки по периметрі даху. У районах із сильними вітрами до саморезам додають вітрові затиски. Завдяки відсутності горизонтального замка класти цементно­піщану черепицю простіше, ніж керамічну. Та ж особливість дозволяє не зауважувати помилок, допущених при складанні, і варіювати величину нахлеста верхнього ряду на нижній у випадку непаралельності ліній звису й ковзана.

Вартість укладання квадратного метра глиняної черепиці наближається до ціни самого матеріалу. Монтаж тієї ж площі цементно­піщаного аналога обійдеться в небагато меншу суму (тобто виходить, що матеріал коштує помітно менше роботи). Зниження розцінок пояснюється нестрогими правилами укладання.

Вибір фірми

Перш ніж замовляти будівельної компанії монтаж глиняної черепиці, треба з'ясувати, чи добре навчені співробітники, чи мають вони навички укладання саме цього матеріалу? Якщо така інформація недоступна, спробуйте знайти людей, уже пользовавшихся послугами фірми-претендента. Поцікавтеся, чи не було в них проблем при спілкуванні з її представниками, чи всі в порядку з покрівлею. Заздалегідь уточнивши нюанси, ви збережете масу сил, часу й грошей.

Крім того, варто довідатися, чи надає компанія гарантію (звичайний строк — від року до п'яти). Не плутайте його з гарантією виготовлювача на матеріал, що становить тридцять років! Для всіх заходів щодо облаштованості покрівлі (таких, як установка кроквяної конструкції, утеплення, паро- і гідроізоляція, монтаж матеріалу) краще найняти одну фірму. Неуважність у цьому питанні може обернутися нервуванням і фінансовими втратами.

Оскільки складання цементно-піщаної черепиці трохи простіше, її можна класти самостійно. Одній людині цілком під силу викласти двосхилий дах лазні або односхилий дах маленького будинку. Якщо ж житло спроектоване на зразок середньовічного замка й буяє башточками й іншими стилістичним изисками, роботу краще довірити професіоналам. Те ж стосується великої покрівлі: її оформлення вимагає фізичних зусиль і спеціальних пристосувань для монтажу й різання.