Розташування на ділянці окремо вартої лазні або сауни цілком залежить від особливостей ділянки, конструкції й розмірів лазні.

Будувати "лазні чорним-чорній-по^-чорному", або так званої димної лазні, у густонаселених районах не дозволяється через підвищену пожежонебезпеку й забруднення ними навколишнього середовища.

Якщо все-таки виникла необхідність будівництва димної лазні, то розташовувати її треба вдалині від основних будов і границь ділянки. Відстань димної лазні від будов повинне бути не менш 12 м, а розташовувати її необхідно з боку, куди переважно дмуть вітри.

Лазні "білим-білій-по^-білому" також бажано видаляти від будов. При цьому відстань лазні від будинку або господарських будівель повинне бути не менш 5 м. Найкраще вибирати місце для лазні у водойми (ріки, озера або ставка). Однак щоб уникнути затоплень їх піднімають на палях або видаляють від берега на відстань 10-15 м. Місце для лазні звичайно вибирають відокремленими, схованими деревами або чагарниками, удалині від доріг і пилу. У крайньому випадку, баню можна відгородити забором. Якщо на ділянці є крутий схил, то баню можна виконати у вигляді землянки з терасою на палях або стовпах.

Наявність на ділянці каналізаційної мережі впливає на вибір місця розташування лазні. У цьому випадку баню розташовують у такому місці, щоб можна було підключити лазню до каналізаційної мережі.

Сполучення недимної лазні з основним будинком або господарськими будівлями дозволить заощадити засобу, створити максимум зручностей при користуванні ними. Крім цього, таке сполучення полегшить завдання підключення лазні до водопровідної й каналізаційної мережі, підведення електричної енергії, безпосереднього зв'язку лазні з основними приміщеннями. Однак такі сполучення (як і будівництво окремо вартої лазні) вимагають узгодження з архітектурною службою даного населеного пункту.

При сполученні лазні з основними будовами потрібне дотримання санітарно-технічних вимог до пристрою вологих приміщень. У першу чергу необхідно виконати надійну гідроізоляцію приміщень із вологими процесами, передбачити їхню вентиляцію й забезпечити відвід води з мийного відділення. Щодо цього переважніше лазня із сухою парою або сауна.

Часто лазні влаштовують у цокольних або підвальних приміщеннях будинку. Однак таке розміщення лазні створює додаткові труднощі з відводом стічних вод з мийного приміщення.

У ті дні, коли лазня не виконує свою основну функцію, її часто використовують як пральню, місце для вирощування розсади, фотолабораторію й для інших господарських потреб. Особливо зручно сполучати лазню з тепличним господарством. У цьому випадку до теплиці примикає веранда або тераса, а наявність кучерявих або декоративних рослин і квітів створюють додатковий затишок і прикраса.

Джерело- www.41mkad.ru