Саморези

Кріпильні вироби за формою відповідному визначенню ШУРУП, але конструктивні вдосконалення, що мають істотні (насамперед це форма різьблення, наконечника й шліца), виконані з високоякісних матеріалів з різними коррозионностойкими й естетическими покриттями.

Ці вдосконалення дозволяють часто застосовувати шурупи без попереднього свердлення отворів (що істотно спрощує й прискорює процес монтажу виробів, що закріплюються,), а також застосовувати шурупи для кріплень на металевій (алюміній, сталь і ін.) основі й у будівельних матеріалах (бетон, цегла й т.п.). Такі шурупи істотно розширили області їхнього застосування, помітно вплинули на технологію багатьох будівельних і механоскладальних робіт.

Оскільки нові шурупи кардинально відрізнялися від традиційних, у побуті з'явився новий термін – САМОРЕЗЫ. Це поняття більш точно показує призначення й можливості нових шурупів, хоча на сьогоднішній день воно й не узаконено відповідним стандартом. Звичайно термін «самонарізи» семантично більше точний і правильний, але слово САМОРЕЗЫ зручніше фонетично, уже завоювало позиції на російському ринку й використовується переважною більшістю споживачів.

Шурупи

(від німецького Schraube - гвинт)

Гвинт для кріплення дерев'яних деталей. Конічний стрижень із гвинтовою нарізкою й голівкою, у якій звичайно зроблений проріз (шліц) під викрутку.

ДЕРЖСТАНДАРТ 27017-86 - Кріпильний виріб у формі стрижня із зовнішнім спеціальним різьбленням, різьбовим конічним кінцем і голівкою на іншому кінці, що утворять різьблення в отворі з'єднува_ дерев'яного або пластмасового виробу.

Визначення за ДСТ припускає, що шуруп вворачивается в попередньо підготовлений отвір і використовується для кріплення на дерев'яних або пластмасових основах. Такі шурупи виготовляються звичайно з малоуглеродистих сталей (Ст1, Ст2, Ст3, 10кп) без покриттів, рідше з корозионностойких сталей (також з латуней). Традиційно випускалися й виробляються в основному вітчизняної метизной промисловістю й понині.

Анкери

Деталь для скріплення частин споруджень і машин. Анкери закладають у матеріал будівельної основи – бетон, кам'яна кладка й т.п.

Анкери втримуються в будівельному матеріалі за рахунок трьох основних робочих принципів: тертя, упор, склеювання.

Багато типів анкерів утримуються в матеріалі будівельної основи за рахунок комбінації зазначених принципів – тертя й упору.

Анкер - це металева (звичайно сталева) конструкція, що закріплюється в будівельних метериалах (бетон, цегла й т.д.) і имеющая різьбовий елемент (болт, гвинт, шпильку, втулку з метричним різьбленням) для приєднання достатачно великовагових і навантажених вузлів, деталей або конструкцій.