Покрівля, як частина даху, є одним з основних елементів будинку, тому що від якості покрівельного матеріалу прямо залежить і строк експлуатації всієї будівлі. Впливу атмосферних опадів узимку, різких перепадів температур у період міжсезоння й механічні ушкодження можна значною мірою знизити за допомогою правильно обраної покрівлі.

   Сучасний ринок будівельних матеріалів пропонує покупцеві досить широкий вибір покрівлі: черепиця, м'яка покрівля, покрівельна мідь, металлочерепица й ряд інших матеріалів, кожний з яких має свої особливості в період монтажу й експлуатації.

   Однак вибір покрівельного матеріалу залежить не тільки від переваг замовника, але й від вихідних умов. Як відомо, всі будівлі можна розбити на два типи: каркасний і капітальний.

   Каркасний - це коли несучу функцію виконує певним чином виконаний каркас, виконаний з товстого бруса або товстої дошки (50-70 мм). Порожнини між елементами каркаса при цьому заповнюються якимсь ефективним утеплювачем. Такі будівлі каркасного типу мають на увазі полегшені дахи. Тобто вага покрівельного матеріалу повинен бути "легкий", не більше 5 кг/м2. В  цю групу входять такі матеріали, як м'які бітумні черепиці, металлочерепица, "Ондулин" і т.п. Такі конструкції прийшли до нас із Америки, жителі цієї країни особливо люблять легені бистровозводимие й відносно дешеві конструкції, що легко піддаються розбиранню й утилізації. Там вони, як видно, увійшли в моду ще в період заселення Америки колоністами з Європи. Не сподобалася тобі чим-небудь будівля - розібрав і зібрав на цьому місці іншу, частково використовуючи зняті зі старої будівлі частини й деталі. Треба переїжджати на інше місце - теж немає проблем.

   У Європі ж, навпроти, віддають перевагу більше серйозним будівлям. Видимо, це теж обумовлено історичними традиціями. Будівлі тут переходять від покоління до покоління. Із цього розрахунку й ведеться, як правило, будівництво - прадід будує так, щоб і правнуки змогли жити в побудованому їм будинку. Природно, це має на увазі інше, чим в Америці відношення до будівництва й відповідно до використовуваного при будівництві матеріалам. Зокрема європейська традиція має на увазі більше важкі покрівельні матеріали, такі як керамічна черепиця. Такі "важкі" покрівельні матеріали мають ряд переваг у порівнянні з "легенями" - це й низька теплопровідність (а, отже, і енергозбереження), гарна шумоізоляція. І, звичайно ж, естетичність, адже штучний матеріал смотрится завжди набагато більш виразно, ніж листовий. "Важкі" покрівельні матеріали, природно, вимагають і більше серйозної по своїй несучій здатності кроквяної системи. Відповідно, потужна кроквяна система повинна опиратися на більше міцні стіни. Ну а більше міцні стіни повинні опиратися на могутніший фундамент.

   Таким чином, вибір між "важкими" і "легенями" покрівельними матеріалами повинен здійснити сам замовник, розміривши свої бажання й матеріальні можливості. І вибір цей повинен бути врахований і реалізований при проектуванні будинку. Адже саме проект повинен містити в собі цілий комплекс взаємозалежних технологічно вивірених етапів, починаючи від дослідження ґрунтів на конкретній ділянці (розташування ґрунтових вод, пливунів, якість ґрунту), якості фундаменту, несучої здатності стін і закінчуючи кроквяною конструкцією й лежачої на ній покрівлею. Тобто, якщо ви ще на стадії проектування не заклали в конструкцію будинку відповідні елементи, те потім внести радикальні зміни вже не вийде.

   З "легенями" покрівельними матеріалами трохи простіше. Якщо ви зупинили свій вибір саме на них, то у вас ще буде можливість замінити один "легкий" матеріал на іншій. Однак кожний з матеріалів припускає свої особливості в тій же кроквяній конструкції й заміна матеріалу "на ходу" може викликати досить серйозні додаткові витрати. Так що й тут краще все-таки вибрати матеріал заздалегідь і врахувати цей вибір при проектуванні. 

   По існуючих нормах і правилам будь-яка покрівельна конструкція повинна розраховуватися таким чином, щоб незалежно від ваги самого покрівельного матеріалу (3 або 40 кг важить квадратний метр) вона витримувала навантаження 200 кг на квадратний метр. У наведену цифру для середньої смуги Росії входить снігове й вітрове навантаження й, звичайно ж, що відповідає коефіцієнт запасу міцності.

   Іноді замовники наївно думають, що чим дах легше, тим менше навантаження на кроквяну систему й, отже, на стіни й фундамент і тем менше буде проблем з експлуатацією. Але коли починається підрахунок, з'ясовується, що навіть при невеликій площі будинку й самого даху (наприклад, 50 м2) у замовника над головою "висить" 10 тонна конструкція. І це не вважаючи ваги покрівлі й ваги крокв. Цифра, на превий погляд, що жахає. Однак розбудовуватися й опускати руки не коштує, при грамотно розробленому проекті, обліку всіх діючих навантажень, що відповідає кроквяній системі, що рівномірно розподіляє навантаження на стіни, конструкція будинку таке навантаження витримає з успіхом.

   Однак повернемося до покрівельних матеріалів. По виду вихідної сировини покрівельні матеріали можна підрозділити на: керамічним, одержуваним випалом глиняної сировини (черепиця); металеві (зі сталі, алюмінію, міді і їхніх сплавів); скляні; волокнистий-волокнисту-волокнисте-волокниста-цементно^-волокнистіАА (азбестоцементні, стеклоцементние); пластмасові (скловолокнистий пластик, оргскло); піщаний-піщану-піщане-піщана-цементно^-піщані (бетонні) черепиці;  бітумінозні (на основі бітуму, дьогтю й інших полімерів). Ми ж зупинимо свою увагу на найпоширеніших покрівельних матеріалах.