Стилі дизайну


Стилі дизайну

Все частіше ми чуємо слово «стиль»: «стильний одяг і взуття», «стильна стрижка й парфуми», «стильні годинники й автомобілі». Що ж таке стиль інтер'єра? Незважаючи на різноманістність цікавих об'єктів дизайну інтер'єра, кращі з них все-таки містять хоча б натяк на який-небудь стиль. То який же вибрати стиль для свого будинку?

Щоб не злякати вас теорією, просто коротко скажу, що стилі бувають не тільки історичними («з бабусиної скрині» - на думку сучасної молоді, далекої від консерватизму), але й досить модними сьогодні - етнічними, що дали початок сучасним стилям, - наприклад, традиційному японському, мінімалізму й т.д. Крім того, «на хвилі» зараз фьюжн (fusion) - тонке еклектичне сполучення різних стилів.

Таким чином, мати хоча б загальне уявлення про стиль у його дизайнерському розумінні - ознака «справжньої» людини XXI століття, що зважилась на перетворення свого житла або бізнес-об'єкта. Ці загальні уявлення не дозволять вам скотитися до вульгарності в спробі сполучити несумісне в інтер'єрі.

Отже, стиль - це, насамперед, система організації простору за певними правилами. Складається вона зі сполучення конструкцій (арки, колони, ніші, карнизи й т.д) і декорацій (меблі, текстиль, колір, світло, аксесуари). Для кожного стилю ця комбінація індивідуальна й унікальна. Виділяється три групи стилів: - історичні (відповідні певним епохам в історії - готика, класицизм, барокко, ампір, ар деко й т.д.);

- етнічні (відповідно до культурних традицій і способом життя різних країн і народів - японський, єгипетський, африканський, скандинавський і т.д.);

- сучасні модні (мінімалізм, екологічний, італійський дизайн і т.д.);

Сьогодні найпопулярніші: з історичних - готика й ар деко, з етнічних - японський (прообраз сучасного мінімалізму), скандинавський (філософія компанії «IKEA») і африканський первісний (примітивно-культовий мотив), із сучасних - мінімалізм і фьюжн.

Сучасні дизайнери ніколи не намагаються відтворити в житловому інтер'єрі який-небудь стиль повністю. Оскільки, без відповідного антуражу у вигляді способу життя власників, одягу, предметів мистецтва й побуту, такий інтер'єр ризикує виглядати всього лише декорацією до дешевої театральної постановки. Саме тому, в основі «правильного» сучасного підходу до створення інтер'єра лежить принцип стилізації. Це вільна творча інтерпретація елементів стилю, що створює щось нове й сучасне з використанням традиційних прийомів, цінність яких перевірена часом. Як уже згадувалося, іноді створюється «коктейль» зі стилів, комбінуючи різні елементи й прийоми таким чином, щоб вони підкреслювали красу й ефектність один одного, а не виглядали безладним накопиченням предметів. Тут особливо важливі внутрішнє почуття міри й гармонії. Отже, ми прийшли до висновку, що інтер'єр будинку (квартири, бара, ресторану, магазина) повинен бути «стильним» не в банальному змісті слова, а з погляду дизайну. На що потрібно звернути увагу:

1. Зробіть правильний вибір:

- виходячи з ваших звичок і стилю життя (наприклад, колекція стародавніх картин недоречно дивиться в інтер'єрі японського мінімалізму, а спортивні тренажери - у квартирі з елементами класики);
- використовуючи свої колірні пристрасті (кожному стилю властива певна колірна гама);
- визначившись із рівнем фінансових можливостей (історичні стилі вимагають більших фінансових витрат, чим етнічні - на конструкції, а деякі сучасні стилі, наприклад - мінімалізм, вимагає дорогих меблів європейської якості);
- перевіривши в собі наявність внутрішнього «почуття стилю» і бездоганного смаку (особливо, повторюємо, стосується еклектики - сполучення різних стилів). Можливо, варто запастися професійною літературою або хоча б сходити на консультацію до дизайнера або декоратора.

2. Не намагайтеся, як було вже сказано, відтворити обраний стиль повністю, навіть якщо він дуже вами подобається: ваші звички й стиль життя щодня будуть вносити дисонанс у ретельно продуманий інтер'єр. Краще використовуйте окремі елементи й прийоми, властиві даному стилю.

3. З'ясуйте, який рівень стилізації реально можна втілити в рамках вашого інтер'єра. Про це - детальніше.

Перший рівень - Реконструкція.

Як це робиться: простір, пропорції й обсяги, по можливості, досить точно повторюють оригінал. У людини, що вперше попали в такий інтер'єр, виникає реальне відчуття присутності в іншій епосі або країні. Має сенс цим займатися тільки при постійному авторському нагляді професійного дизайнера, декоратора або художника. В інтер'єрі міняється все - від дверної ручки до меблів. Мається на увазі площа від 100 кв.м зі стелями, висотою від 3м.

Коли це доречно: при наявності необмежених фінансових можливостей і бажання «вразити» всіх масштабом перетворень. Найкраще дивиться не в житловому, а в суспільному інтер'єрі (бар, ресторан, магазин).

Другий рівень - Декоративна домінанта.

Як це робиться: вибирається окремий конструктивний елемент (стіна, колона, арка, сходи, і т.п.) і зовні оформляється відповідно до обраного стилю, причому матеріали можуть бути менш дорогі, чим в оригіналу (гіпсокартон, дерево, штучний камінь, керамогранит і т.д.). Це буде провідна тема вашого інтер'єра, цей елемент «тримає» весь інший простір. Інші елементи лише частково можуть повторювати основний мотив у формі, кольорі, деталях. Кольори також можуть варіюватися різними відтінками в межах обраної гами. Дуже важливо при цьому «вписати» у такий інтер'єр сучасні меблі. Основне правило: її форми й декор не повинні явно суперечити загальному напрямку. Наприклад, стримані форми й натуральні матеріали - для японського й скандинавського стилів, більш вишукані - для класики.

Коли це доречно: на площі не менш 60 кв.м, при середніх або гарних фінансових можливостях і стійкою прихильності обраному стилю.

Третій рівень - Стильовий акцент.

Як це робиться: використовується окремий декоративний елемент, що відповідає обраному стилю (предмет меблів, орнамент текстилю, картина й т.д.). Вибирається «ексклюзивний» варіант замість стандартного «магазинного» варіанта, часто - у незвичній ролі. Інші предмети й елементи інтер'єра не зобов'язані доповнювати «чистоту стилю», вони, скоріше, виступають «статистами», максимально нейтральними за кольором й формою, служать тлом для стильового акценту. Гарним недорогим доповненням стає дотримання загального напрямку колірної гами даного стилю на більших поверхнях (наприклад, стіни).

Коли це доречно: практично завжди - при будь-яких розмірах приміщення й будь-якому бюджеті, особливо в умовах обмеженості часу й грошей, затрачуваних на відновлення. Особливо зручно, що обраний стильовий акцент можна легко поміняти на акцент із іншого стилю при зміні смаків або під впливом моди на стиль.

НА ДОПОМОГУ МАЙСТРОВІ