Льох - найпростіше постійне приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції. Стіни його звичайно виконують із цегли, каменю, бетону, дерева й інших будівельних матеріалів.

У щільному ґрунті стіни не облицьовують взагалі (наприклад, льох-глечик). Приміщення обладнають природної приточно-витяжною вентиляцією.

У льосі постійно зберігаються певні умови: затемнення, свіже, чисте повітря, знижене температура. Оптимальний температурно-влажностний режим: температура 2-5 °С, відносна вологість 85-95 %.

Рівень ґрунтових вод повинен бути не менш чим на 0,5 м нижче рівня підлоги льоху. Якщо ґрунтові води розташовуються нижче 2,5 м від поверхні землі, то стіни льоху можна заглублять на всю висоту до 2 м, тобто побудувати повністю заглубленний (підземний) льох ( 1).

  1. Типи льохів:

а-заглубленний, б - полузаглубленний, у-наземний.

Якщо ґрунтові води залягають ближче 2,5 м від поверхні землі, то льох можна заглублять частково. Наприклад, при заляганні ґрунтових вод на 1,5 м льох можна заглубить на 1 м. Такий льох називають полузаглубленним, або напівпідземним.

При заляганні ґрунтових вод на 0,5 м від поверхні землі заглубление будівлі неможливо, у цьому випадку будують наземний льох. Якщо ділянка низинний, дуже перезволожений, улаштовують штучні піщано-гравійні підсипання (подушки), щоб підняти льох і тим самим "відірвати" його від ґрунтових вод.

Крім того, на ділянці можна спорудити найпростіше сховище - льодовик, бурт, яму й т.д.

Перш ніж закласти льох, рекомендується зібрати наступні відомості:

про рельєф ділянки, тому що для будівництва льохів і заглубленних сховищ найбільш придатний крутий схил;

про рівень залягання ґрунтових вод (досвідченим шляхом);

про характер ґрунту (в агрохимлаборатории);

про глибину промерзання ґрунту (у районного архітектора або в інженерному відділі райвиконкому).

Всі ці відомості необхідні, щоб вибрати найбільш підходяще місце й правильно виконати гідроізоляцію.

Джерело- www.41mkad.ru