Буває, пекти тільки склали, а дверка вже початку розхитуватися. Щоб вона не випадала, зверху й знизу приклепують металеві пластини товщиною 2-3 мм, кінці їх розплющують і "втесивают" у цеглу, заздалегідь зробивши поглиблення.

Часто припускаються помилки - закріплюють дверку дротом, яка попасеться. Тому в багатьох лихо: дверки випадають із кладки. Щоб цього не було, потрібно навколо дверки класти шар глини не більше 0,5 мм, тобто майже насухо. Якщо збільшити шар глини, вона при відкритті й закритті дверки буде випадати. Дверка слабшає, починає рухатися, дріт ламається. Не можна над дверним прорізом класти металевий прут і за нього прив'язувати дверку дротом, а також використовувати для кріплення багатожильні проведення й дріт з кольорових металів.

Дверний проріз добре перекривати двома цілими цеглами так, щоб вони з'єднувалися по центрі дверки.

При правильному закріпленні дверка буде стояти десятки років. Для цього потрібна дріт діаметром 3 мм, відпалена на багатті, рівно витягнута. Витягнути дріт досить легко: потрібно завести її навколо стовпа або в скобу й натягати, притискаючи до них те одним, те іншим кінцем.

 

В отвори дверки вставляють відрізки дроту довжиною біля метра, складають удвічі й скручують. Не можна допускати, щоб при скручуванні з'являлися кільця ( 5): вони потім витягаються й кріплення дверки слабшає. Якщо все-таки кільця вийшли, особливо в отворах на дверке, їх треба сплюснути молотком уздовж дроту.

У натягнутому положенні дріт вставляють у зроблений молотком невеликої (глибиною 5-10 мм) відкол-ямку в ребрі цегли, ближче до краю, тоді вона не ослабне й не сповзе. Вістрям молотка натягнутий дріт щільно притискають до цегл донизу в кут, потім притискають цеглою з розчином, а далі вона переплітається із кладкою ( 6). Можна неї переплітати й нагору.

Джерело- www.41mkad.ru