Приблизно через 50 років 80% населення Землі будуть жити в містах. А до нинішніх 6 із зайвим мільярдам землян додадуться ще 3 мільярди. Щоб їх усіх нагодувати, імовірно, варто перенести в міста й сільське господарство. Але як це зробити?

80% землі, що може використовуватися для вирощування зернових культур, уже використовується; і 15% від цієї землі - серйозно ушкоджені десятиліттями варварських сільськогосподарських методів.Приблизно 10 мільярдів гектарів нових сільгоспугідь будуть потрібні, щоб виростити досить їжі для "додаткових" 3 мільярдів людей, якщо використовувати традиційні методи сільського господарства. Це тупик. Він маячить удалині. Думати про вихід з нього потрібно сьогодні.Це й зробили вчені з інженерами, професори й аспіранти з університету Колумбії (Columbia University, Нью-Йорк), що придумали проект "Вертикальна ферма" (Vertical Farm), яким допомагають колеги з інших країн.Відразу скажемо, що конкретна архітектура ферми у висотному будинку може варіюватися, головне отут - загальна ідея.Десятки поверхів, заповнені гідропонними теплицями й відсіками для худоби, гранично автоматизовані, зі штучним висвітленням, що доповнює вікна й частковим самозабезпеченням електричною енергією. Останнє - це турбота вітряків на даху й метантенков у підвалі, із системою переробки органічних відходів у боготворіння.Загалом, більше схоже на лабораторію.Vertical Farm можна поставити у великому місті. Вона повинна бути дуже ефективна. Виробництво харчових продуктів у ній не буде залежати від капризів погоди. Така ферма буде давати кілька врожаїв у рік.Ще одна перевага - ізольовані рослини будуть захищені від інфекцій, що вражають поля. Те ж вірно й відносно шкідників.Але навіщо "тягти" ферму в місто й городити десятки поверхів?Поверхи - це зрозуміло. Більше корисної площі при меншій зайнятий території.А от перенос агропромишленности в місто - це самий загадковий момент всієї ідеї.Здавалися б, більше передові системи сільського господарства цілком можна розвивати й поза міською рисою, та й вільні від полів землі ще є. Але отут встають два важливих питання.По-перше - вартість транспортування: палива, запчастин для техніки й добрив із промислових центрів у вилучені аграрні області й урожаю назад, "у центр".Транспорт - це, до речі, не тільки витрати на перевезення, але й пальне для машин, а значить - викид шкідливих речовин.Другий момент - деградація й утома сільськогосподарських земель, інтенсивне опустинивание, які відбуваються зараз на Землі. І прискорюються.Екстраполяція цих процесів у майбутнє дає сумну картину. А населення росте.Хоча б частковий перехід агроиндустрии на вертикальні ферми дасть можливість землі відпочити. Сповільниться й опустинивание, пов'язане із пресом цивілізації.А додатковий ріст лісів, що піде за таким переходом - дасть людству фору в боротьбі з горезвісними парниковими газами.Зрозуміло, будівля такої ферми зажадає залучення кращих ідей і проведення нових досліджень відразу в декількох областях: гідропоніці, архітектурі, мікробіології, генетику рослин і тварин, утилізації відходів, енергетиці.Клопітно? Але "приз" того коштує.Розрахунки показують, що ферма, що займає один квартал і нараховує 30 поверхів, здатна забезпечити повноцінним живленням 10 тисяч чоловік. І це - з нинішнім рівнем технологій.І те, що рослини прийде подсвечивать лампами - не повинне нас зупиняти. З обліком, як мінімум, часткового самозабезпечення енергією, так з розвитком високоефективних джерел світла (светодиодов, наприклад) - це не виявиться проблемою.Зате усередині великого будинку набагато зручніше організовувати догляд за рослинами й тваринами, збирання врожаю, контроль над якістю й біологічною безпекою продукції.До речі, подібними думками керувалися японці, коли створювали незвичайну ферму в підвалі одного із хмарочосів Токіо.Гідропоніка, високотехнологічні тваринницькі ферми - все це вже є. Людям потрібно лише зробити наступний логічний крок - ущільнити такі виробництва, "виростивши" їх до висотних будинків, розширити перелік рослин, які будуть вирощуватися "під ковпаком", доповнити їхніми тваринами й, нарешті, перенести ці ферми безпосередньо туди, де сконцентровані споживачі, тобто - у мегаполіси.До цієї футуристичної картини можна додати, скажемо, промислове вирощування риби на списаних нафтові й газових океанських платформах.І, може бути, через піввіку їжу будуть робити в містах, так само, як сьогодні випускають автомобілі й комп'ютери. А долю сільськогосподарських полів залишать на розсуд природи.