Одне з першорядних завдань кожного домовласника - провести у своє житло тепло. Монтаж систем опалення здійснюють у будь-який час року, аби тільки дах був над головою. Відповідно й розмова на цю невичерпну тему завжди актуальний.

Так уже влаштована людина: причину будь-яких неприємностей ми неодмінно шукаємо десь поруч, але не в самих собі. Скажемо, якщо відчуваємо тепловий дискомфорт у будинку, то винуватець - от він: з дитинства знайома "гармошка" батареї. І вирок безапеляційний: "Батарея не гріє!" А що насправді? Асортименти водоотопительних приладів на вітчизняному ринку широкий: представлені десятки фірм із усього світла. Це викликано цілком об'єктивними причинами: по-перше, більшою кількістю новобудов, по-друге, підвищенням вимог співгромадян до домашнього "атмосфері". По сучасних поданнях, комфортне опалення визначається цілим рядом ознак: температурою повітря і її особливим розподілом по висоті приміщення, рівномірністю прогріву всіх предметів, вологістю й чистотою повітря, відсутністю його потоків, що відчуваються, (протягів). Загалом, є над чим поламати голову й хазяїнові житла, і приваблюваним на допомогу фахівцям. Тим більше що найчастіше доводи теплотехніків суперечать задуму архітекторів і дизайнерів. І третейським суддею доводиться виступати власникові - адже це на його гроші ці симпатичні люди шукають (чи ні) оптимальне рішення. Однак треба пам'ятати, що, якщо прилад обраний неграмотно, ціною помилки буде не вартість нового радіатора, а, швидше за все, ремонт приміщення й меблів. І не тільки в себе, але й у сусідів, якщо ви проживаєте в міському будинку. Тому поговоримо про можливості різних опалювальних приладів і їхньому правильному застосуванні. Помітимо відразу: вибір оптимального варіанта залежить від того, де ви живете - у міській квартирі або котеджі. І справа не в традиції або моді, а в неоднакових умовах роботи систем опалення міського й заміського будинку. Відкриємо завісу (лібрето)Для міста характерна центральна система опалення з подачею теплоносія (гарячої води) у кілька будинків від однієї котельні. У котеджах застосовують автономні системи, тобто кожний будинок має свій казан. Останні бувають із природної й примусової (від насоса) циркуляцією води від казана до приладів і назад. По тому, яким образом вода розводиться від живильних стояків (магістралей), системи ділять на однотрубні й двухтрубние. Виявляється, система може ускладнити або полегшити життя опалювальному приладу. Причин для неприємностей три: високі тиски води, корозія усередині приладу й газовиделение. Важче всього приладам працювати в міській системі центрального опалення. У першу чергу через високий і нестабільний тиск у мережі. У звичайної пятиетажке його робоча величина становить 5-6 атм (адже воду треба "ганяти" через безліч приладів), а у високих вежах - навіть 10-15 атм. Після літнього ремонту системи перевіряють на герметичність, обпресовуючи їх при тиску, що перевищує робоче в 1,5 рази. Увага! Імпортні пристрої треба здобувати із запасом по робочому тиску, оскільки на їхній батьківщині навантаження при випробуваннях на 20% менше, ніж у нас. Різного роду гідроудари через несправні арматури й регулятори (чисто російська атрибутика!) можуть якщо не зруйнувати прилади відразу, те поступово послабити. Вода в міських системах опалення насичена киснем, вона, як правило, тверда, містить масу твердих часток і має ненормальний кислотний показник pH. Все це сприяє посиленій корозії, що до того ж супроводжується виділенням газів. Ними, звичайно, не отруїшся, але закупорити пристрій і позбавити нас тепла вони цілком можуть. Перераховані неприємності не характерні для автономних систем опалення. Тиск тут досить маленьке (3-4 атм) і стабільне, система замкнута, і воду заливають очищеної, після чого вона ніде не контактує з повітрям. Для таких умов прилади підбирати набагато простіше, що підходять моделей більше. Існує ще одна тема для міркувань, очевидна для фахівців, але невідома багатьом замовникам. Ми маємо на увазі схему підводки труб до приладів. Підвести труби можна трьома способами: збоку, позаду й знизу. Бічна схема всім знайома й многим обридла: труби йдуть уздовж стіни, не прикрашаючи її й віднімаючи корисну площу (впритул до цієї стіни вже нічого не поставиш). Зате цей варіант найбільш дешевий, та й тепловіддача радіатора найвища, якщо воду підводити через верхній отвір, а відводити через нижнє. Однак труби можна сховати в штробах у стіні або під підлогою й підвести до приладу відповідно позаду або знизу. Інтер'єр у цих випадках помітно виграє, а гаманець хазяїна - навпаки. Для реалізації таких схем в однотрубні й двухтрубних системах різні фірми напридумивали безліч спеціальних пристроїв, що підключають, дуже схожих зовні, але істотно різняться по конструкції (будьте уважні, роблячи покупку). У кожному разі монтаж вашої опалювальної системи радимо довірити тільки фахівцеві. Героїв - на сцену! Яких-небудь десять років тому нам продавали тільки вітчизняні батареї й конвектори. П'ять років тому на російському ринку діяло всього 13 інофірм, а сьогодні їх - більше трьох десятків, і рахунок моделей приладів іде на сотні. Пропоновані нині опалювальні прилади можна розділити на п'ять груп: 1 - секційні радіатори, 2 - панельні радіатори, 3 - трубчасті радіатори, 4 - конвектори й 5 - дизайни-радіатори. Секційні радіатори Вони, як виявляється з назви, складаються із секцій. Необхідну тепловіддачу легко одержати, з'єднавши певну кількість секцій. За допомогою цих приладів досить просто вирішити різні архітектурно-будівельні завдання при перебудові житла. Наприклад, нескладно підігнати довжину радіатора під ширину віконного прорізу (радіатор повинен перекривати не менш 2/3 ширини вікна), вписати радіатор у готову нішу, простінок і т.п. Тільки треба враховувати, що вхідні отвори в секцій - збоку і їхнє домашнє складання в "гармошку" вимагає тверезої голови й умілих рук. Важливим достоїнством секційних радіаторів є те, що до 35% тепла вони виділяють випромінюванням, а інші 65% - конвекцією. Отже, ці прилади підходять для високих приміщень (низ прогрівається радіацією, верх - конвекцією повітря). Секції радіаторів можуть бути виготовлені із чавуну, сталі, алюмінієвого сплаву, а також їхніх комбінацій. Як показує досвід, від матеріалу прямо залежать зовнішній вигляд і параметри приладу. Чавунні секційні радіатори. Це наші старі знайомі батареї. Напевно, очам настільки знудило їхню повсюдну однаковість, що новосели, схвильовані достатком новинок, кинулися заміняти свої "гармошки" приладами інших типів. І не завжди виправдано. Головне достоїнство чавунних радіаторів - висока корозійна й абразивна стійкість. Служать вони не менш 50 років. Запасають багато тепла (у секціях багато води й товсті стінки), забезпечують широку зону обігріву. На жаль, більша теплова инерционность чавунних радіаторів, як продовження великої теплоємності, не дозволяє швидко змінювати температуру в кімнаті. Тому вони погано вбудовуються в системи, оснащені автоматикою. Розраховані на робочий тиск не більше 6-8 атм. Чавунні "гармошки" найкраще підходять для міських мереж у будинках поверхів на 8 і поки залишаються незамінними в системах із природною циркуляцією. У всякому разі, що обридли многим з нас батареї - усе ще безумовні лідери на масовому ринку радіаторів (до 70% обсягу ринку), представленому фірмами "САНТЕХЛИТ", VIADRUS (Чехія), ROCA RADIADORES (Іспанія), DEMIRDOCUM (Туреччина), FERROLI (Італія) і ін. На Заході чавун цінується дорого, і вартість імпортних приладів визначається з розрахунку $ 95-150 за 1 кВт теплової потужності. Вітчизняні вироби разу в 3-4 дешевше. Чавунні "гармошки" ще не зіграли своєї "лебединої" мелодії. Підвищується їхній робочий тиск, наприклад до 9 атм у вітчизняних моделях МС-140 і БЗ-300 і до 12 атм у радіаторі 2ДО-60П, розширений розмірний ряд. Виробники надають приладам нову сучасну форму. А фірма ROCA представила на суд покупців навіть і не радіатор, а ціле твір мистецтва (модель "Епоха"). Правда, і за ціною порівнянне з антикваріатом - до $ 500 за 1 кВт. Агов! Де ви, російські майстри чавунного лиття? Сталеві секційні радіатори , як і чавунні, складаються із секцій, які штампуються з листової сталі й мають 2, 3 або 4 канали. Діапазон розмірів: по висоті - від 350 до 900 мм, по глибині - від 80 до 220 мм. Довжину стандартних блоків, зварених з 2-20 секцій, можна збільшити, приєднуючи на різьбових ніпелях (як у чавунних радіаторах) додаткові секції. Прилади легко очищаються від пилу й менш инерционни, чим чавунні. Але їхній робочий тиск перебуває в межах 5-6 атм, тому придатні ці моделі в основному для котеджів. Коштують із розрахунку $ 50-80 за 1 кВт. Пропонуються фірмами SOULIC (Греція), ROCA RADIADORES, DeLONGHI (Італія), DUNAFERR (Угорщина). Алюмінієві секційні радіатори. Вони першими вразили нас, що доти знали лише чавунні батареї й пакети конвекторів, заполони плавним з'єднанням строгих геометричних пластин. Але після слухів про аварії із цими радіаторами ажіотажний попит на них поступився місцем більше осмисленому вибору. Слів ні, такі прилади гарні. Виготовляють їхнім литтям або пресують із алюмінієвих сплавів. Привабливий не тільки дизайн, але й те, що радіатори виділяють багато тепла, легше чавунних і займають менше місця. За допомогою оребрения навколо основних каналів у них посилена конвекція повітря, тому менше затримується пил. Прилади малоинерционни й швидко змінюють температуру по командах термостатів керування. Але є в них одна "заморочка", на яку спочатку не звернули уваги споживачі. Будучи змонтованими в одну систему зі сталевими трубами й медесодержащими деталями (наприклад, теплообмінником казана або латунними фитингами), ці радіатори починають корродировать зсередини, причому литі сильніше, ніж пресовані. Чим вище електропровідність води, тим швидше йде руйнування. Цьому "допомагають" розчинений у воді кисень, різні хімічні добавки для зниження твердості води й блукаючих витоків у будинку. У міських системах опалення такі "помічники" завжди сильніше, ніж в автономні. Ну й нарешті, робочий тиск для багатьох моделей радіаторів становить 6-8 атм, що для многоетажек не підходить. От і виходить, що ці радіатори краще використовувати в автономних системах котеджів, де немає зазначених вище проблем. Алюмінієві секційні радіатори поставляються на російський ринок приблизно двадцятьма фірмами, що веде роль серед яких грають італійські. Виробники забезпечують широкий діапазон розмірів радіаторів: по висоті - від 300 до 900 мм, по глибині - від 60 (DIZAYN TECHNICS) до 160 мм (при трехканальних секціях). У відповідь на зростаючі запити сучасної моди почався випуск високих пресованих радіаторів (1200-2500 мм), наприклад моделі AV (ROCA) або РН (АТ СМК, м. Ступино). Додаткову новизну привнесли радіатори Alurad (FENTEK, Туреччина) з горизонтальним оребрением каналів, що зменшують вертикальну циркуляцію повітря. Ціна алюмінієвих виробів коливається від $ 65 до $ 80 за 1 кВт. Але, на погляд автора, виробникам варто ще подумати про підвищення травмобезопасности приладів - вуж занадто багато в них гострих кутів на оребрениях і випускних віконцях. З огляду на особливості російських міських систем, ряд фірм розробили алюмінієві радіатори на робочий тиск 16 атм. Зокрема, це моделі Calidor Super (FONDITAL), Mix-R (GLOBAL), Elegance (INDUSTRIE PASSOTI), Serirer-97S (NOVA FLORIDA), Swing (SIRA), Sahara Plus (OLI-VER INTERNATIONAL). А радіатори Opera-500 (ROVALL) і Twist (WESTER) працюють нормально навіть при 20 атм. Помітимо, що ціна перерахованих моделей не набагато вище, ніж інших алюмінієвих радіаторів. Серед вітчизняних лише саратовские й ступинские вироби розраховані на робочий тиск 15 атм. Ясно, що всі ці прилади можна сміло встановлювати у високих будинках. Для зменшення погрози електрохімічної корозії підводку краще виконувати металлопластиковими трубами, а арматури використовувати хромовану. З метою захисту від корозії італійські фірми GIACOMINI і INDUSTRIE PASSOTI покривають свої радіатори зсередини особливим составом, а ALUWORK анодирует їх. Всі виробники гарантують багаторічну роботу приладів. Біметалічні секційні радіатори. На сьогодні це, мабуть, найкращий тип приладів для міської квартири. Елегантні й потужні, як алюмінієві, вони відмінно витримують великий напір води й протистоять корозії. Перші такі прилади (модель CF-500 від фірми SIRA, Італія) успішно експлуатуються у відкритій системі міського опалення Москви вже 7 років. Все це час за ними спостерігає НИИсантехники й за 6 років виявив незначне зменшення тепловіддачі й лише сліди корозії на внутрішніх поверхнях. Вертикальні канали таких радіаторів виконані у вигляді сталевої трубки й зовні залиті під тиском алюмінієвим сплавом. Сталь добре тримає тиск (більше 170 атм до руйнування), а алюміній прекрасно передає тепло повітрю. Ця ж концепція втілена в нових біметалічних опалювальних приладах Swing Metal (SIRA) і Biradus (ARMATMETAL, Чехія). Однак у приладах Style-500 (GLOBAL, Італія) і Bimex (ARMATMETAL) сталевими роблять не тільки вертикальні канали, але й колектори, що виключає можливість виникнення електрохімічної корозії й тим самим ще більше підвищує надійність радіаторів. Погодитеся, що тиск більше 200 атм, при якому вони починають руйнуватися, виникнути в наших будинках не може (якщо тільки в кошмарному сні). Що стосується вітчизняних виробників, то ВАТ "САНТЕХПРОМ" початок випускати біметалічні радіатори КОНБ-350 (500). Ціна - близько 1500 руб. за 1 кВт. Панельні сталеві радіатори Теж "прибульці" із Заходу. Вони залучили наших покупців строгою геометрією прямокутних форм, плюс великою здатністю, що гріє, при відносній дешевині. До фірм, продукція яких користується попитом на російському ринку, - DeLONGHI, KERMI (Німеччина), KORADO (Чехія), ROCA RADIODORES, VZS HOLDING (Словаччина), DEMIR DOCUM (Туреччина), RETTING (Фінляндія), "МОСВАРТ" (Росія) - останнім часом додалися зі своїми новинками ARBONIA, ZEHNDER, BUDERUS (Німеччина), OLIMP (Австрія), FINIMETAL (Франція) і ін. Але у всіх виробників прилади виконані в основному по одній конструктивній схемі. Вони можуть мати 1, 2 або 3 панелі. Кожна зварена із двох сталевих аркушів (товщина 1,25 мм), у яких відштамповані поглиблення для проходу води. Для посилення тепловіддачі з тильної сторони панелі можуть бути приварені П-Образні ребра-виступи, які істотно підсилюють конвекцію повітря. Урахуйте, деякі моделі мають нижню підводку (з нею прилади коштують дорожче приблизно на 25%), у більшості вона - бічна. Щоб споживач міг точніше підібрати прилад під потрібну теплову потужність, виробники пропонують дуже великий ряд розмірів: по монтажній висоті - від 300 до 2000 мм (12 розмірів), по довжині - від 400 до 3000 мм (16 розмірів). Це дає крок по потужності 250-300 Вт. Панельні сталеві радіатори мають невелику глибину (60-160 мм), мало важать і мають незначну теплову інерцію. Мабуть, вони швидше й точніше інших працюють із автоматизованими системами керування. Гарні, у тому числі, для низькотемпературних систем опалення, які дають дешеве й комфортне тепло. Але треба враховувати, що частка тепла, що віддається конвекцією, досягає в цих приладах 75%, циркуляція повітря в кімнаті посилена. Тому прийде частіше проводити вологе збирання, щоб зменшити ризик контакту людей з алергенами. Для полегшення чищення самих приладів деякі з них виконані таким чином, що можуть відкидатися від стіни, наприклад моделі Vario-Delux (OLIMP), Decotherm (ARBONIA). Слабке місце цих радіаторів - зварювальні шви. Під дією великого тиску або гідравлічних ударів вони поступово послабляються (якщо не руйнуються відразу), і прилад може вийти з ладу через рік-дві благополучні експлуатації. Тому робочий тиск тут невелике - 6-9 атм. До того ж радіатори мають підвищений гідравлічний опір. Це треба враховувати, комбінуючи їх з іншими приладами в одному будинку або використовуючи в однотрубних системах. Виходить, що краще місце для застосування таких радіаторів - котеджі або малоповерхові міські будинки. Але прилади "не люблять" рідко відвідуваних будинків. Якщо спустити воду більш ніж на парі тижнів, що почався процес корозії потім важко зупинити. Зате ці вироби дешеві (від $ 50 до $ 75 за 1 кВт). Причому тепло від радіаторів типу 33 обходиться дешевше, ніж від радіаторів типу 11. Cтальние трубчасті радіатори Порівняно новий і активно, що розвивається тип, приладів. У них вхідний і вихідний колектори з'єднані рядом сталевих трубок (звичайно діаметром 25 мм) без усякого оребрения. Прилади відмінно тримають робочий тиск в 10-12 атм і протистоять корозії. Вони мають невеликий гідравлічний опір і придатні для міських будинків. З конструктивної точки зору розвиваються по двох напрямках. У першому випадку трубки з'єднані в секції (як у чавунних батарей), які зварюються між собою в "гармошку". При такому рішенні кожний ряд (а в нього може входити від 2 до 6 трубок) розташований перпендикулярно напрямку колекторів. У радіаторах іншого типу ряди трубок (від одного до чотирьох) паралельні колекторам. Плавні закруглення трубок знижують травмоопасность і допомагають створити ажурні конструкції, що добре вписуються в будь-які інтер'єри. При цьому прилади гігієнічні й легко чистяться. Перший різновид радіаторів по тепловіддачі майже не уступає панельним приладам (у тих же габаритах). Розмірний ряд охоплює діапазон: по висоті - від 300 до 3000 мм, по глибині - від 65 до 225 мм. Такі радіатори виробляються фірмами ARBONIA, ZEHNDER, IRSAP, BUDERUS і коштують від $ 105 до $ 155 за 1 кВт. Другий різновид приладів випускають фірми KERMI і ТОВ ПФ "КЗТО" (м. Кимри). Вітчизняні радіатори тримають робочий тиск до 15 атм. Тепловіддача в цих приладів поменше, чим у перших, але й коштують вони трохи дешевше - $ 95-105 за 1 кВт. Конвектори Сама назва говорить про те, що тепло вони передають головним чином за рахунок конвекції (до 95%). У приладах мала теплова інерція, вони швидко прогрівають приміщення. Їх "серце" - нагрівальний елемент - виконується у вигляді сталевої або мідної трубки прямій або змієподібній формі із численними пластинами оребрения. Останні й забезпечують конвективний обмін тепла. Кожух навколо трубки й повітряна заслінка дозволяють регулювати тепловий потік без втручання в гідравліку системи. Такі прилади добре підходять для високих міських будинків, особливо оснащених однотрубними сис-темами. Тримають тиск, мають малий гідравлічний опір, товсті труби конструкції не бояться корозії. Важливо й те, що об ці прилади неможливо обпалитися, - температура кожуха не перевищує безпечну межу в 43°С. Але існує одна серйозна проблема: із часом слабшає контакт між трубою й напресованими на неї пластинами, і прилад гріє усе слабкіше й слабкіше. З напаяними пластинами ця проблема не виникає, але паяти складно й дорого. На ринку представлені конвектори фірм SLIME (США), CONVECTOR (Польща), JAGA (Німеччина), ARBONIA, BUDERUS. У Росії конвектори випускають ВАТ "САНТЕХПРОМ" і ТОО "ВЕЛЬ". Їхня продукція коштує від $ 10 до $ 18 за 1 кВт. Однак у високих приміщеннях створити тепловий комфорт за допомогою конвекторів неможливо: ближче до стелі дуже тепло, а в підлоги прохолодно. Тому їх часто використовують як відмінне доповнення там, де інші прилади незастосовні, наприклад під високими вікнами, перед дверима на терасу, балкон, у сад. Широку гаму пристроїв саме такого застосування, висотою від 80 до 250 мм і довжиною до 3000 мм, пропонує фірма JAGA за ціною $ 160-300 за 1 кВт. Дизайн-Радіатори Термін " дизайн-радіатор" - новий, неустояний. Часто його сприймають як збірна назва радіаторів з незвичайним оформленням, а не як позначення особливого типу опалювальних приладів, що виконують подвійну функцію. Споживачі жадають індивідуальності інтер'єра, і білі прямокутники панельних і алюмінієвих радіаторів їх перестають залучати. Тому багато хто ховають у нішах за декоративними ґратами навіть сучасні опалювальні конструкції. До речі, недаремно відзначити, що при цьому кімната недоодержує від приладу до 25% його номінального тепла. Частково проблему декору допомагають вирішити кольорові радіатори (наприклад, як у вітчизняної фірми "МОСВАРТ", OLIMP, ARBONIA і ін.). Експерименти з формою панельних радіаторів поки звелися до появи особливо високих (до 3 м) і вузьких виробів або приладів із плоскої, без рельєфу, лицьовою поверхнею. Опуклі дугоподібні високі панелі з покриттям під камінь (8 видів) і потужністю від 0,9 до 1,3 кВт розробила фірма JAGA (модель Geo). Найбільше різноманітних декоративних форм утворено сьогодні на базі трубчастих радіаторів. Тепер їх можна замовити кутовими (ARBONIA, ZEHNDER) або криволінійними (навіть у вигляді змійки). З'явився й зовсім новий різновид трубчастих приладів, завдяки якій і виник термін " дизайн-радіатори". У них функція опалення сполучена з якийсь додаткової. Наприклад, сходове огородження, кімнатна перегородка, тримач дзеркала, ослін (ARBONIA, ZEHNDER, JAGA), сушитель взуття (OLIMP). Фірма JAGA, змінивши форму трубок на трикутну, розробила серію радіаторів Iguana. У неї ввійшли ґратчасті панелі оригінального дизайну: напівкруглою, дугові й плоскі висотою від 240 до 1800 мм і навіть складені в колони, які дають від 1,5 до 4 кВт комфортні тепла. Тут доречно сказати, що великий і дуже декоративний клас сучасних приладів - полотенцесушителей має свої специфічні проблеми й заслуговує окремого обговорення, а тому в статті не розглядається. Зміна декорацій На порозі нового сторіччя авторові пробачно зробити спробу прогнозу на майбутнє опалювальних приладів. Виходити станемо з того, що тепловтрати в наших будинках зменшаться в 2-3 рази. Це зовсім не фантазія, тому що відповідні будівельні норми вже набувають чинності. Виходить, скоротиться кількість необхідних радіаторів. Їхня потужність і розміри зменшаться, а вимоги до комфортності тепла зростуть. Тому перехід до низькотемпературних систем, що вимагають менших витрат, неминучий. З існуючих типів новий розвиток одержать панельні й трубчасті радіатори, наприклад з декоративним оформленням під стеновие матеріали. Основний прогрів приміщень буде здійснюватися за рахунок теплих підлог і стенових панелей. Ширше почне використовуватися пряме опалення електроенергією, у тому числі одержуваної від сонячних батарей. Все це вже потроху освоюється в наших будинках, про що ми розповімо в наступним статьях.