Запотівання знову встановлених вікон під час зимового ремонту означає тільки одне — викид води в обсяг приміщення став значно більше, а видалення —значно менше (за рахунок гарного ущільнення вікон). Збільшення відносної вологості при цьому і є причиною всіх лих.

Тим, хто вирішив продовжувати ремонт і в зимовий час, можна дати наступні рекомендації:

• по-перше: при плануванні ремонту віднести "мокрі" роботи на теплу пору року;

• по-друге: у холодний час "мокрі" роботи проводити при старих вікнах, а нові встановити ближче до кінця ремонту, після того як квартира підсохне;

• по-третє: на початку ремонту (особливо нових приміщень) установити "ерзац-вікна" — рамка з дерев'яного бруса, обтягнута із двох сторін поліетиленовою плівкою. Наприкінці ремонту ці конструкції заміняються на нормальні вікна;

• по-четверте: у всіх цих випадках однаково треба забезпечувати провітрювання приміщень (через вікна, вхідні двері, витяжну вентиляцію). Саме вікно взимку відіграє роль психрометра — приладу для визначення відносної вологості. Скла запотіли — це сигнал для будівельників, що вологість досягла критичного рівня й треба вживати заходів по її зниженню;

• в-п'яті: якщо по який або причині існує ймовірність запотівання стекол, можна рекомендувати використання поліетиленової плівки. Треба щільно скотчем прикріпити плівку до стіни по периметрі віконного прорізу, не накриваючи радіатор опалення. Таким чином, обсяг вікна відділяється від обсягу приміщення. Одна зі стулок вікна повинна бути постійно ледве відкрита для провітрювання. Конденсація води в такому випадку буде відбуватися на плівці з боку приміщення.

Щоб уникнути цього, потрібно скло протерти ганчіркою, змоченої розчином з 1 частини очищеного гліцерину й 20 частин звичайного (можна денатурованого ) спирту. Такий спосіб є одним з найдійовіших. Приблизно через кожні два тижні скла ретельно протирають сухою ганчіркою й змазують новою порцією гліцерину.