Плитку можна класти на бетон, цеглу, блоки, гіпсову основу, фарбовану поверхню. Якщо стіни рівна й оштукатурені, досить поверхня заґрунтувати. Стару плитку краще збити, і після вирівняти поверхня.

Проведіть пряму лінію від однієї стіни до інший і укладайте плитку нагору й долілиць від її. Зараз плитку не укладають на цемент. Для цього існують усілякі суміші й клеї, у яких строго витримані пропорції компонентів. Можна використовувати наші суміші або імпортні. Для ванної кімнати бажано брати розчини для вологих приміщень. Для зовнішніх робіт теж існує спеціальний клей. Якщо клеїти плитку на оргалит, ДСП, гипсокартон або пофарбовану поверхню, можна використовувати термоклей. Він зручний тим, що моментально фіксує плитку. Одночасно з ним, для більшої надійності, можна використовувати рідкі цвяхи. Шви замазуються затіркою під цвіт плитки.Клей наносять тонким шаром прямим шпателем, потім вирівнюють - необхідно, щоб вся поверхня плитки була покрита клеєм. Плитки укладають на відстані 2-3 мм друг від друга. Коли викладете 2-3 ряду, перевірте за допомогою ватерпаса, чи рівно лягає плитка, а чи також однакової товщини всі шви. Бажано зашпаровувати шви після повного висихання клею спеціальними засобами для закладення швів. Видаливши з поверхні надлишки розчину, дайте швам підсохнути протягом 15-20 хвилин. На закінчення протріть плитку вологою губкою, а через 4-5 годин - сухою чистою ганчіркою.

Шви між підлогою й стіною зашпаровуйте технічним силіконом, ним же користуйтеся в кутах, біля труб і там, де плитка стикається з іншим матеріалом. Ви можете на свій смак вибрати вдало, що сполучаються плитки, для стін і для підлоги, а також декорувати їхнім бордюром.

Якщо для укладання плитки ви запрошуєте майстра, визначити його кваліфікацію «допоможуть» інструменти. У гарного майстра обов'язково повинен бути плиткорез (і вуж ніяк не склоріз), зубчастий шпатель (а не кельня), рівень, хрестики (щоб шви між плитками вийшли рівними) і міксер (дриль зі спеціальною насадкою) для розмішування розчину.